Головне управління ДПС у Київській області наголошує, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов’язків, визначених Податковим кодексом України (далі – ПКУ), майно платника податків, який має податковий борг, що перевищує 180 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3060,00 грн), може бути передано у податкову заставу. Це важливий механізм для забезпечення виконання податкових зобов’язань.

Право податкової застави виникає автоматично з моменту виникнення податкового боргу і не потребує жодного додаткового письмового оформлення. Це означає, що як тільки у платника податків виникає борг, що перевищує встановлений ліміт, його майно автоматично потрапляє під податкову заставу.

Податкова застава поширюється на будь-яке майно, яке належить платнику податків на момент виникнення боргу та перебуває у його власності, господарському віданні чи оперативному управлінні. Важливою умовою є відповідність балансової вартості цього майна сумі податкового боргу. Крім того, під заставу може потрапити й майно, яке платник податків набуде у власність у майбутньому.

Умови виникнення права податкової застави

Згідно зі статтею 89 Податкового кодексу України, право податкової застави виникає в таких випадках:

• Якщо платник податків не сплатив у встановлені строки суму грошового зобов’язання, яку він самостійно визначив у податковій декларації, право застави виникає з дня, наступного за останнім днем строку сплати.
• У разі несплати самостійно визначеної контролюючим органом суми грошового зобов’язання, право застави виникає з дня виникнення податкового боргу.
• Якщо була укладена угода про розстрочення чи відстрочення грошових зобов’язань згідно з пунктом 100.11 статті 100 ПКУ, право застави виникає з дня укладання такої угоди.

Стаття 100 ПКУ визначає, що розстрочення або відстрочення податкового боргу надається окремо за кожним податком та збором. Якщо сума, що підлягає розстроченню чи відстроченню, сягає 1 мільйона гривень і більше, надання такої пільги можливе лише за умови передачі у податкову заставу майна, балансова вартість якого дорівнює або перевищує заявлену суму.

Майно, на яке поширюється застава

Стаття 89 ПКУ деталізує, що право податкової застави поширюється на все майно платника податків, яке перебуває у його володінні або користуванні на момент виникнення боргу. Важливою умовою є відповідність балансової вартості майна сумі податкового боргу, за винятком випадків, передбачених пунктом 89.5 статті 89 ПКУ. Також під заставу може підпадати майно, право власності на яке платник податків отримає в майбутньому.

Якщо балансова вартість майна, що підпадає під заставу, менша за суму податкового боргу, податкова застава поширюється на це майно в повному обсязі. У разі збільшення податкового боргу, складається акт опису майна, що відповідає новій сумі боргу, згідно з процедурою, визначеною статтею 89 ПКУ.

Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До цього акту включається виключно ліквідне майно, яке може бути використане для погашення податкового боргу. Процедура опису майна здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу або його уповноваженої особи, яке пред’являється платнику податків, що має податковий борг.

Важливо зазначити, що право податкової застави не поширюється на певне майно, зокрема, визначене підпунктом 87.3.7 пункту 87.3 статті 87 ПКУ, а також на іпотечні активи та пов’язані з ними доходи до повного виконання зобов’язань емітентом. Право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу не перевищує 3060,00 грн. Більше детальної інформації можна знайти у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДПС (ЗІР) за посиланням: https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=36303

Джерело матеріалу: https://kyivobl.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/943460.html