Командність, довіра, профілактика: лікарі міської лікарні про стажування за кордоном

Як виглядає сучасна медицина, де пацієнт – у центрі, а лікар не вигорає, а зростає? Саме це мали змогу побачити й відчути четверо медиків Жовтоводської міської лікарні, які наприкінці липня ц.р. повернулися з першого в історії Жовтих Вод міжнародного стажування. Аби краще зрозуміти, як пройшла їхня двотижнева поїздка до однієї із провідних клінік Німеччини – Hochtaunus-Kliniken у місті Бад-Хомбург – ми поставили кожному з них по чотири запитання – і почули чесні, щирі, глибокі та несподівані відповіді.

1. Що вас найбільше вразило під час стажування — як фахівця і як людину?

💬Юлія Лободенко, лікарка акушерка-гінекологиня, завідувачка жіночої консультації:
– Як фахівця вразив високий рівень організації медичного процесу: чітка командна робота, сучасне обладнання та глибока міждисциплінарна взаємодія. Кожен знає свою зону відповідальності, все працює, як налагоджений механізм. Як людина — відчула велику повагу до особистості пацієнта. Там немає поспіху в комунікації, кожна жінка — у центрі уваги, незалежно від її статусу чи мови.

💬Наталія Прудченко, лікарка-анестезіологиня, в.о. завідувача відділення анестезіології та інтенсивної терапії:
– Як фахівця мене вразив високий рівень безпеки пацієнта на всіх етапах — від премедикації до виходу з наркозу. Усе чітко, стандартизовано, без поспіху, з повагою до протоколу. Як людину — глибока взаємодія в команді: відчуття, що всі «в одному човні», незалежно від посади. А ще — спокій. Тут медицина не «виживає», вона працює.

💬Іван Журило-Никоненко, лікар-хірург хірургічного відділення:
– Цінність кожної людини як одиниці соціуму.

💬Вікторія Закаблук, лікарка-кардіологиня терапевтичного відділення:
– Як фахівця вразила точність і системність у веденні пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями. Всі рішення приймаються на основі чітких клінічних рекомендацій. Як людину — спокій, доброзичливість і довіра в колективах. Атмосфера взаємної поваги, толерантність та бажання навчати.

2. Чи поступаються українські лікарі своїм колегам за кордоном, і яким речам нам ще варто повчитися?

💬Юлія Лободенко:
– Українські лікарі — дуже сильні фахівці. Ми вміємо працювати в складних умовах, швидко ухвалюємо рішення, маємо широку клінічну інтуїцію. Але нам варто повчитися спокою, тайм-менеджменту й культури роботи з ресурсами. Також — як будувати довіру в команді, уникати вигорання та бути більш залученими в міжнародний професійний простір.

💬Наталія Прудченко:
– Наші лікарі — сильні, інтуїтивні, витривалі. Ми вміємо працювати в найскладніших умовах. Але нам ще варто повчитися системності, роботі без стресу, профілактиці професійного вигорання і вмінню делегувати.

💬Іван Журило-Никоненко:
– Українські лікарі не поступаються медичними знаннями, навичками, вміннями. Та нам бракує колегіальності, командної довіри та взаємопідтримки.

💬Вікторія Закаблук:
– Ні, українські кардіологи не поступаються знаннями чи клінічним мисленням. Але те, чого нам часто бракує, — це час та ресурси на профілактику, детальне спостереження, індивідуальну реабілітацію. Цьому варто вчитися.

3. Який досвід або знання ви вважаєте найціннішими і вже готові застосовувати у нашій лікарні?

💬Юлія Лободенко:
– Найцінніше — це структурований підхід до обстеження й лікування, особливо в амбулаторній гінекології: все базується на протоколах, доказах і дуже логічно побудовано. Уже зараз планую впроваджувати елементи «пацієнтоцентричної моделі»: більше пояснень, спокій, діалог із жінкою — це теж частина лікування. Також хочу адаптувати певні шаблони документації, які полегшують щоденну роботу.

💬Наталія Прудченко:
– Найцінніше — командні брифінги перед втручанням, обговорення можливих ризиків, а також мультидисциплінарний підхід до болю: не лише медикаменти, а й психологічна підтримка, положення тіла.

💬Іван Журило-Никоненко:
– Логістичний комфорт пацієнта: від госпіталізації до виписки.

💬Вікторія Закаблук:
– Найцінніше — мультидисциплінарний підхід до кардіологічного пацієнта: коли кардіолог, сімейний лікар, реабілітолог і психолог працюють як одна команда. Також дуже корисні були сучасні підходи до вторинної профілактики: як мотивувати людину не лише приймати ліки, а й змінити спосіб життя.

4. Яку одну думку або фразу ви б сказали своїм колегам, які поїдуть на стажування після вас?

💬Юлія Лободенко:
– Їдьте з відкритим серцем і з відкритим блокнотом — бо це шанс побачити, якою може бути медицина, коли вона не виживає, а розвивається.

💬Наталія Прудченко:
– Не бійтеся здаватися «недосвідченими» — саме у відкритості до нового народжується розвиток.

💬Іван Журило-Никоненко:
– Не треба летіти в Париж на уїк-енд, краще в Амстердам.

💬Вікторія Закаблук:
– Стажування — це не про те, «як у них краще», а про те, як ми можемо зробити краще вдома.

Щиро вдячні всій команді з Бад-Хомбурга за організацію поїздки, постійну підтримку та віру у Жовтоводську громаду.

Дякуємо нашим лікарям за розмову. І хоча кожен із них привіз із собою свій певний досвід, усі вони повернулися з бажанням ділитися, змінювати, будувати іншу культуру лікування. Без пафосу, але з повагою. Без тиску, але з відповідальністю. І нехай це зміни не одного дня — але це зміни. Не тому, що ми гірші, а тому, що хочемо ставати кращими.

Двотижнева поїздка відбулася завдяки домовленостям міського голови Дмитра Ханіса з директоркою лікарень району Гохтаунус фрау Хефті, у межах договору про партнерство і співробітництво між нашими громадами.

Більше інформації – у нашому Telegram-каналі: https://t.me/zhv_rada