З метою ефективної боротьби з дезінформацією та маніпулятивними трактуваннями щодо змісту Закону України «Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій» (№ 3894-IX) Державною службою України з етнополітики та свободи совісті розроблено комунікаційну рамку українською та англійською мовами.

     20 серпня 2024 року Верховна Рада України ухвалила Закон України № 3894–ІХ «Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій». Цей закон, ухвалений у другому читанні, отримав підтримку 265 народних депутатів.

     З огляду на те, що Російська православна церква (РПЦ) є ідеологічним продовженням режиму держави-агресора та співучасницею воєнних злочинів і злочинів проти людяності, її діяльність на території України забороняється.

     Парламентська асамблея Ради Європи у своїй Резолюції 2540 (2024) оперативно засудила діяльність РПЦ, а Парламент Естонії визнав її терористичною.

     Відповідно до Закону, релігійні організації, пов’язані з РПЦ, повинні вийти з її складу. Для цього передбачено чітку процедуру. Державна служба України з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС) проводить дослідження для встановлення входження релігійної організації до складу РПЦ. У разі такого входження ДЕСС надсилає припис. Наприклад, якщо представники релігійної організації входять до керівних органів РПЦ (Синоду, Архієрейського Собору тощо), припис вимагатиме вийти з цих органів та надати докази.

     Релігієзнавча експертиза, проведена ДЕСС на початку 2023 року, встановила, що Українська православна церква (УПЦ) є частиною РПЦ. Чи означає це автоматичну заборону діяльності УПЦ?

     Ні. Закон забороняє діяльність РПЦ як іноземної релігійної організації з центром у країні-агресорі. До релігійних організацій, афілійованих із РПЦ, застосовуватиметься процедура виходу зі складу РПЦ.

     Якщо релігійна організація відмовиться виконати припис, ДЕСС може звернутися до суду, який вирішуватиме питання про припинення її діяльності.

     Деякі коментатори вважають, що Закон фактично забороняє УПЦ, оскільки вона не зможе виконати вимогу щодо згадки її входження до складу РПЦ у статутних документах останньої. Однак це не так. Закон передбачає, що якщо особи, які входять до керівних органів РПЦ, публічно заявляють про вихід з них і розривають зв’язок із РПЦ, то відповідне положення не застосовується.

     1 червня 2023 року ДЕСС, відповідаючи на запит ієрархів УПЦ, надала рекомендації щодо заходів для уникнення асоціації з РПЦ, зокрема:

• Оприлюднити документ про вихід УПЦ з усіма її структурами зі складу РПЦ.

• Архієреям та клірикам УПЦ, які входять до складу єпископату РПЦ, надіслати заяви про вихід з них.

• Офіційно повідомити помісні церкви про вихід УПЦ зі складу РПЦ.

     Україна не вимагає від УПЦ зміни віровчення чи літургійних практик. Єдина вимога Закону – вийти зі складу РПЦ, яка бере участь у війні проти України.

     Історично відомо, що в американських колоніях приймалися акти, де молитва за британський парламент оголошувалася зрадою. Англіканська церква в США перейменувалася на Протестантську єпископальну церкву, підкреслюючи розрив зв’язків із церквою-бастіоном ворога.

     Українська влада має підстави для обмеження підривної діяльності РПЦ, як і європейські країни обмежують носіння бурки чи будівництво мінаретів.

     Таким чином, Закон має на меті недопущення підривної діяльності РПЦ в Україні.

     РПЦ стала ворогом української державності та релігійної свободи. З 2014 року РПЦ виправдала вбивства духовенства, зруйнувала понад 630 культових споруд. Окупанти переслідують віруючих і катують релігійних лідерів. На окупованих територіях діє лише РПЦ, яка часто захоплює культові споруди.

     Закон є необхідним для захисту конституційного ладу, громадської безпеки та основоположних свобод. Підпорядкування Московському патріархату не є складовою вчення православної церкви.

     Закон не забороняє жодну церкву, але не допускає підпорядкування релігійних організацій України РПЦ, яка проголосила «священну війну» проти України. Старообрядницька церква та Істинно-Православна церква вже розірвали зв’язки з центрами в країні-агресорі.

     Україна пишається досягненнями у сфері релігійної свободи. Російське вторгнення, у якому РПЦ брала участь, змусило країну захиститися від зловживання релігією з боку держави-агресора.

     11 квітня 2024 року Всеукраїнська рада церков і релігійних організацій (ВРЦРО) заявила, що жодна організація, центр якої знаходиться в державі-агресорі, не може діяти в Україні. 16 серпня 2024 року члени ВРЦРО підтвердили цю позицію, підтримавши курс Президента на духовну незалежність. Водночас вони наголосили на повазі до релігійної свободи в Україні.

     Соціологічні опитування підтверджують це. Більшість респондентів Центру Разумкова вважають, що в Україні існує свобода совісті, і лише 4% вважають відносини між конфесіями конфліктними.

     Згідно зі звітом Pew Research Center, показники України за індексом державних релігійних обмежень кращі, ніж у пострадянських країнах та шести західноєвропейських демократіях.

     Закон не є забороною УПЦ, а лише забороняє підпорядкованість українських релігійних організацій РПЦ, яка веде війну проти України.