Консультативна рада Центру професійного розвитку педагогічних працівників: Методичні орієнтири на новий навчальний рік

Освітня кампанія нового 2025/2026 навчального року для педагогів Дунаєвецької міської та Солобковецької сільської територіальних громад розпочалася активно. В рамках підготовки до Великого серпневого вчительського збору відбулася важлива зустріч методичного активу фахових спільнот на засіданні Консультативної ради Центру професійного розвитку педагогічних працівників (ЦПРПП). Ця подія, що пройшла на базі Дунаєвецького ліцею №2 під керівництвом директорки Наталії Магери, стала платформою для обміну інноваційними ідеями. Учасники зосередилися на сучасних підходах до професійного розвитку педагогів, що є ключовим завданням діяльності ЦПРПП (директорка Галина Давиденко). Обговорено продовження роботи над впровадженням Державного стандарту базової середньої освіти у другому циклі (Наталія Дармограй). Важливою темою стало реалізація педагогами власних траєкторій професійного зростання через партнерство з науковими установами (Ірина Шендерук) та забезпечення психологічної підтримки вчителів (Наталія Чумак). Також були представлені успішні практики діяльності фахових освітянських спільнот, що надало цінний досвід усім присутнім.

Засідання Консультативної ради тривало години інформаційно насиченого фахового спілкування. Актуальні питання, що стосуються викликів сучасної освіти, законодавчих змін, стратегічних планів розвитку та перспектив співпраці, стали предметом жвавої дискусії. Ці обговорення суттєво сприяли підтримці професійної діяльності педагогів та підвищенню їхньої кваліфікації, надаючи нові інструменти та знання для роботи.

Особливістю засідання стала його практична частина, спрямована на удосконалення підприємницької компетентності педагогів. Учасники відвідали ТОВ «Еко-Гермес» — підприємство, що спеціалізується на виготовленні господарських і декоративних керамічних виробів. Керівник підприємства Ігор Шельгорін, досвідчений кераміст та один з найкращих фахівців області, поділився своїми знаннями про особливості гончарної справи та локальні ремісничі традиції. Особливу увагу він приділив Смотрицькому розпису та Адамівській кераміці, підкресливши їхню цінність як унікальних носіїв культурного коду Поділля. Цей досвід став чудовим прикладом поєднання творчості, підприємництва та збереження культурної спадщини, що може бути корисним для освітньої сфери.