Збереження історичної спадщини: консервація Городища-дитинця в Острі

З 11 по 15 травня 2025 року було проведено важливі роботи зі стабілізації та консервації пам’ятки археології національного значення – “Городище-дитинець літописного міста Городець-на-Острі” IX—XIII ст. (охоронний номер 250012-Н) у місті Остер, Чернігівська область. Метою цих робіт було збереження унікальних пам’яток давньоруського періоду, зокрема залишків Михайлівської церкви (Юр’євої божниці XI ст.) та прилеглих укріплень.

Городище-дитинець, розташоване в Острі, має велике історичне значення. Місто Остер, знаний в літописах як Городець на Острі, був заснований у 1098 році Володимиром Мономахом. Його стратегічне розташування на правому березі річки Остер робило його важливим форпостом Переяславського князівства, що знаходився на перетині торгових шляхів між Києвом та Черніговом. У XII столітті місто перейшло під контроль Юрія Долгорукого, який зміцнив фортецю для боротьби за київський престол. Незважаючи на важливе стратегічне значення, Городець зазнав руйнувань у 1152 році від Ізяслава Мстиславича та у 1240 році під час монголо-татарської навали.

Особливу увагу привертає Юр’єва божниця, або Михайлівська церква, залишки якої датуються кінцем XI століття. Ця хрестовокупольна церква, збудована з використанням техніки «opus mixtum», колись мала один купол. Сьогодні збереглася лише апсида та частина північної стіни. У вівтарній частині храму збереглися унікальні фрагменти розписів XI—XII століть, серед яких – зображення Богородиці‑Оранти, архангелів Михаїла та Гавриїла, сцени «Євхаристії» та постаті святителів. Ці розписи є другим за часом збереженим ансамблем вівтарних зображень після мозаїк Софії Київської.

Протягом XX століття на території Городища-дитинця проводилися реставраційні роботи, зокрема у 1907, 1924, 1950 та 1977—1980 роках. У 2022 році, внаслідок військової агресії, було зафіксовано руйнування культурного шару на площі близько 400 м². Це стало причиною активізації робіт з метою запобігання подальшим пошкодженням.

Реалізація проєкту стала можливою завдяки співпраці Інституту археології НАН України, ГО «Лабораторія моніторингу української спадщини «НеМо», Департаменту культури і туризму Чернігівської ОВА, Остерської громади та ГО «Науково-дослідна лабораторія «Архаїка». Координацію здійснювали Всеволод Івакін, Іван Зоценко та Василь Рожко. Важливим аспектом стала співпраця з Smithsonian Cultural Rescue Initiative, що дозволила залучити міжнародних експертів та ресурси.

Під час робіт було проведено розчистку північного стовпа Юр’євої божниці, виявлено фрагменти фресок та горщиків-голосників. Створено фотограмметричну модель пам’ятки, а архітектурні конструкції законсервовано геотекстильним покриттям та ґрунтом. Департамент культури і туризму Чернігівської ОВА забезпечив адміністративну підтримку проєкту, а Остерська міська рада та місцевий музей надали необхідне обладнання та консультації.

Для фіксації архітектурних залишків використано мобільний лазерний 3D сканер, що дозволило створити точну тривимірну модель вцілілої частини церкви. Ця модель сприятиме збереженню та вивченню пам’ятки у майбутньому. Успішна реалізація проєкту стала можливою завдяки злагодженій роботі всіх залучених інституцій, що є прикладом ефективного проведення консерваційних заходів на пам’ятках національного значення, таких як Городище-дитинець в Острі.

Висловлюємо вдячність викладачам і студентам кафедри археології КНУ імені Тараса Шевченка за методичний супровід робіт.