Костопільська громада вшановує пам’ять полеглого захисника України Максима Зварича. У суботу, 20 вересня, громада зустрічатиме полеглого воїна, який загинув у 2022 році, але лише нещодавно був ідентифікований.

Максим Зварич народився 15 січня 1992 року в місті Костопіль. Навчався у місцевій школі №5, а згодом здобув вищу освіту в Національному університеті водного господарства та природокористування за спеціальністю інженер-будівельник. Його професійний шлях розпочався на підприємстві «Свиспан Лімітед». У 2016 році Максим створив сім’ю, і в них народилася донька.

У квітні 2022 року, з початком повномасштабного вторгнення, Максима було мобілізовано. Він пройшов військове навчання в Національній академії сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного, отримавши звання лейтенанта. У травні того ж року його зарахували до складу 63-ї механізованої бригади, де він служив командиром механізованого взводу. Воював на Миколаївщині, брав участь у звільненні територій.

На початку грудня 2022 року Максим мав коротку відпустку, щоб побачитися з рідними в Костополі. Його підрозділ готувався до відправки під Бахмут, епіцентр найзапекліших боїв. «Мій син ставився до служби з величезною відповідальністю, турбувався про своїх побратимів. Навіть під час короткої відпустки він не відпочивав – купував зимові речі для солдатів та ремонтував техніку, аби все було готове до повернення», – згадує пані Наталія, мати Максима. Її слова підтверджує і командир, який характеризував Максима як справжнього чоловіка та військовослужбовця з винятковою відповідальністю.

Після короткого відпочинку Максим Зварич повернувся на Бахмутський напрямок. 16 грудня він прибув на позиції. Через три дні, 19 грудня, під час виконання бойового завдання на східній околиці Бахмута, зв’язок з ним та двома побратимами обірвався. Командування висловило припущення про їх загибель, однак забрати тіла одразу не було можливості. Відтоді Максим вважався зниклим безвісти.

Родина Максима – дружина, батьки, сестра – до останнього сподівалися на його повернення живим. Вони брали участь у заходах родин зниклих безвісти, зверталися до уповноважених органів, не втрачаючи надії. Ця боротьба за правду тривала майже три роки.

У вересні 2025 року, через два роки та дев’ять місяців після зникнення, надійшла звістка: ДНК-профілі одного з тіл, репатрійованих в Україну, збіглися з профілем Максима Зварича. “Максим завжди був надзвичайно відкритою та товариською людиною. Його шкільна дружба переросла в міцні зв’язки на все життя, які залишаються підтримкою донині. На роботі та службі його завжди згадували як доброго та надійного друга. Для нас він був і назавжди залишиться найкращим чоловіком, батьком, сином і братом”, – ділиться спогадами його мати. У героя залишилися дружина, маленька донька, батьки та сестра.

20 вересня Костопільська громада віддасть останню шану своєму герою. Церемонія прощання розпочнеться о 9:10, коли жалобний кортеж заїде в місто і пройде вулицями Рівненська – Богдана Хмельницького – Коцюбинського. О 12:30 відбудеться літія за адресою: вул. Коцюбинського, 16/1, а о 13:00 – чин похорону у храмі Петра і Павла. Після цього відбудеться піша хода до майдану Т.Г. Шевченка, де громада попрощається зі своїм захисником. Поховають Максима Зварича на «Новому» цвинтарі в Костополі.

🕯️Світла пам’ять герою.