Сергій Бабич, відважний захисник, назавжди залишиться у пам’яті Костопільської громади. Ця звістка про його героїчну загибель глибоко вразила серця жителів, нагадавши про високу ціну свободи та незалежності, яку щодня платить Україна. Прощання з воїном Сергієм Бабичем стало моментом глибокої скорботи та безмежної шани. Його життєвий шлях, сповнений відданості та мужності, є прикладом для кожного з нас. Сергій Бабич народився 26 червня 1984 року на Здолбунівщині, проте доля привела його родину до Костополя, де він і зростав, формуючи свою особистість. Навчання у Костопільській школі №5 заклало основи його характеру, а подальша праця водієм свідчила про його працьовитість та відповідальність. З листопада 2023 року життя Сергія прийняло новий, героїчний вимір – його мобілізували до лав Збройних Сил України. Пройшовши необхідне навчання на полігоні, Сергій, після короткої кількаденної відпустки, вирушив на Запорізький напрямок фронту. Він служив у складі гірсько-штурмової бригади, виконуючи обов’язки водія гірсько-штурмового взводу. Ця робота була вкрай відповідальною та небезпечною, але Сергій сумлінно виконував свій військовий обов’язок. Навіть поранення, яке він отримав під час служби, не зламало його духу. Після лікування він, не вагаючись, повернувся у стрій, демонструючи незламну волю до перемоги та вірність своїй країні. В жовтні 2024 року Сергій мав тижневу відпустку, яку він провів удома, у колі своєї родини. Ці моменти були безцінними, адже він рідко ділився деталями своєї служби, намагаючись оберегти близьких від тягаря війни. Його спілкування з братами, сповнене тепла та поваги, було частиною його повсякденного життя. Проте 9 липня 2025 року, поблизу Павлівки на Запоріжжі, життя Сергія Бабича трагічно обірвалося внаслідок удару ворожого дрона. Це стало непоправною втратою для всієї України. У Сергія залишилися двоє дітей, батьки та двоє братів – усі вони тепер несуть тягар цієї непоправної втрати. Костопільська громада об’єдналася у скорботі, щоб гідно провести свого захисника в останню путь. Церемонія прощання відбулася 14 липня, з дотриманням усіх військових та релігійних почестей. Жалобний кортеж урочисто в’їхав у Костопіль о 08:00, супроводжуваний мовчазним сумом та повагою сотень людей, які вишикувалися вздовж вулиць, аби віддати шану полеглому Герою. О 11:00 траурне служіння, проведене пастором Церкви християн віри Євангельської, відбулося вдома, за адресою: вул. Симоненка, 7, де родина могла попрощатися з близькою людиною в інтимній атмосфері. О 12:30 відбулося громадське прощання на майдані Т.Г. Шевченка, де зібралися сотні жителів Костополя, щоб віддати останню шану Сергію Бабичу. Його поховали на кладовищі «Нове» в Костополі, місці спочинку багатьох поколінь. Вічна слава українському захиснику, який віддав своє життя за нашу свободу та мирне майбутнє. Його подвиг ніколи не буде забутий.