Костопільська громада з глибоким сумом зустрічає свого захисника Олександра Молошика, який повертається додому на щиті. Ця трагічна звістка сколихнула серця всіх мешканців, нагадуючи про високу ціну, яку Україна платить за свою свободу та незалежність.

У неділю, 16 березня, відбудеться прибуття похоронного кортежу з тілом воїна. Олександр Молошик назавжди повертається у рідне місто, де він народився, виріс та залишив свій слід. Він навчався у школі №6 та у Костопільському будівельно-технологічному коледжі, а після закінчення навчання працював на будівництві, в тому числі за кордоном. Його життя було сповнене планів та мрій, але війна внесла свої корективи.

Коли російські загарбники розв’язали війну, Олександр без вагань став на захист своєї країни. Не чекаючи повістки, він звернувся до військкомату, висловлюючи готовність служити. У березні 2023 року, отримавши повістку, Олександр пройшов навчання за кордоном та вступив до лав аеромобільного батальйону десантно-штурмової бригади. Він брав участь у бойових діях на найгарячіших напрямках: Буча, Бахмут, Запорізький напрямок, Курщина. Неодноразово був поранений, але після лікування завжди повертався у стрій, демонструючи незламну волю та відданість.

Тітка Олександра Молошика, Наталія, згадує про його відвагу та патріотизм: «Олександр у січні був вдома у відпустці, та не бачив себе тут, у цивільному житті, щоразу хотів чимшвидше повернутися до своїх побратимів. У лютому знову був поранений, але не пройшов навіть курс лікування – поїхав у свій підрозділ на Сумщину. Мама просила його залишитися, долікуватися, пройти реабілітацію, Олександр пообіцяв, що на «нуль» поки не поїде, буде інакше своїм хлопцям допомагати. Але таки поїхав. Він завжди був запальний, коли після відпустки їхав, сказав, що, мабуть, уже не повернеться. Не знали ми тоді, що так і буде».

Страшна звістка про загибель Олександра Молошика прийшла 12 березня 2025 року поблизу населеного пункту Олешня на Курщині. Ворожий дрон обірвав життя мужнього воїна, який до останнього подиху захищав свою країну. За час служби Олександр зарекомендував себе як вмотивований та професійний військовослужбовець, який користувався авторитетом серед колег та підлеглих. Він критично оцінював свою роботу та мужньо ніс тягар воєнної служби, завжди залишаючись вірним присязі.

У ці скорботні дні вся Костопільська громада висловлює щирі співчуття родині загиблого. У Олександра залишилися двоє малолітніх дітей, дружина, мама та сестра. 16 березня о 17:00 похоронний кортеж заїде в Костопіль і рухатиметься вулицями Рівненська-Нова-Коперніка-Заріччя-Гагаріна. У понеділок, 17 березня, відбудеться прощання з загиблим.

▪️10:30 — заупокійна літія в його домівці (вул.Гагаріна, 21)
▪️11:00 — чин похорону у соборі святих апостолів Петра і Павла.

Після завершення церемонії кортеж пішою ходою вирушить на майдан Т.Г. Шевченка, де громада попрощається з загиблим. Поховають воїна на кладовищі «Нове» в Костополі. Вічна пам’ять мужньому українському воїну. Костопіль схиляє голови в глибокій скорботі та пам’ятатиме подвиг Олександра Молошика.