22 жовтня 2022 року виповнюється три роки від дня загибелі Петра Костоусова, Героя, який віддав своє життя за Україну під час повномасштабної війни. Петро Джонович народився 17 червня 1986 року. Його життя обірвалося на полі бою, ставши прикладом незламності духу та патріотизму.

Петро Костоусов, родом з Вірменії, переїхав до Великого Бурлука у дитячому віці. Навчаючись у місцевій школі, він наполегливо вивчав українську мову, демонструючи свою повагу до нового дому. Друзі запам’ятали його як серйозну, виважену людину, здатну на справжню дружбу. Ці риси характеру залишилися з ним і в дорослому житті, формуючи його як надійного та відповідального чоловіка.

З початком повномасштабного вторгнення, попри відсутність попереднього військового досвіду, Петро Костоусов без вагань став до лав батальйону «Айдар». Його рішення було свідомим кроком патріота, який відчув обов’язок захищати свою землю. Він не відступив перед обличчям небезпеки, а з глибоким почуттям честі взяв до рук зброю.

Важкі бої на сході України, зокрема під Бахмутом, тривали у жовтні 2022 року. Саме там, у епіцентрі протистояння, 36-річний солдат Петро Костоусов героїчно обороняв українські позиції. Його мужність та відданість стали частиною боротьби за свободу рідної землі.

Петро завжди доводив розпочаті справи до кінця, був людиною, на яку можна покластися. Його надійність та готовність допомогти у будь-якій ситуації стали запорукою того, що він до кінця виконав свій військовий обов’язок, захищаючи Батьківщину.

Петро Костоусов повернувся до Великого Бурлука, який став його рідним домом, «на щиті». Він приєднався до небесного війська, щоб і надалі оберігати тих, кого любив. Його жертва стала символом боротьби за незалежність України.

У пам’яті рідних та близьких Петро назавжди залишиться найкращим братом, чоловіком та люблячим батьком двох дітей. Його щирість, доброта, сміливість та впевненість у собі надихають і залишаться прикладом для наступних поколінь.

Великобурлуцька громада завжди пам’ятатиме і буде вдячна кожному своєму земляку, хто віддав життя за незалежність Української держави, за мир та свободу рідної землі. Пам’ять про Петра Костоусова житиме вічно.

« повернутися