У Афганістані стався критичний збій зв’язку: радикальний рух “Талібан” ініціював вимкнення Інтернету в багатьох регіонах країни. Офіційною причиною цього кроку названо “боротьбу з розпустою”. Моніторингова організація NetBlocks повідомляє про падіння рівня підключення до 14% від нормального показника, що фактично означає повне припинення роботи більшості цифрових сервісів для населення. Це рішення створює серйозні перешкоди для комунікації та доступу до інформації.

Телефонний зв’язок також зазнав часткових обмежень, оскільки мобільні оператори використовують ті самі волоконно-оптичні лінії, що й для доступу до Інтернету. У провінції Бадахшан влада відкрито заявила про заборону використання Інтернету “через волокно”, назвавши це рішення безстроковим. Цей крок підкреслює наміри талібів контролювати інформаційний простір.

Схожі обмеження були введені в провінціях Такхар, Кандагар, Гельманд, Нангархар та Урузган. Це призвело до фактичної ізоляції окремих регіонів, унеможливило роботу для журналістів, громадських активістів та міжнародних гуманітарних організацій, які потребують стабільного зв’язку для своєї діяльності. Ситуація загострює гуманітарну кризу та ускладнює надання допомоги.

До приходу талібів до влади, попередній уряд значно інвестував у розвиток волоконної мережі, протяжність якої перевищила 9 000 км. Ця мережа мала на меті об’єднати країну в єдину сучасну телекомунікаційну систему. На жаль, тепер ця інфраструктура використовується як інструмент контролю та обмеження доступу до інформації, що суперечить ідеям розвитку.

Правозахисники висловлюють глибоке занепокоєння, заявляючи, що подібні “комунікаційні затемнення” становлять серйозну загрозу для фундаментальних прав людини, зокрема, права на інформацію та свободи слова. Вони наголошують на необхідності міжнародного тиску на режим для відновлення доступу до Інтернету та забезпечення афганського населення правом на вільне отримання інформації. Відсутність доступу до мережі ускладнює моніторинг ситуації в країні та документування порушень прав людини.

Нагадаємо, раніше з’явилася інформація, що очільник Кремля Путін міг ухвалити рішення про напад на Україну після виведення військ США з Афганістану. Ця подія, хоч і з іншого контексту, демонструє складність геополітичних процесів та їхній вплив на регіональну безпеку.