В Україні триває загальна мобілізація, і питання, пов’язані з її проходженням, постійно перебувають у центрі уваги суспільства. Особливої гостроти набувають дискусії навколо мобілізації студентів та можливих зловживань правом на відстрочку від призову на військову службу. Нещодавно на Полтавщині розпочалася ретельна перевірка діяльності Кременчуцького фахового коледжу транспортної інфраструктури та технологій. Підставою для такого кроку стала незвично велика кількість осіб віком від 25 років, які є студентами цього закладу. Це викликало обґрунтовані підозри щодо використання навчання як способу уникнення призову.

За інформацією, яка циркулює в публічному просторі, Полтавська обласна військова адміністрація виступила ініціатором цієї перевірки. Її основна мета – з’ясувати, чи не є таке навчання лише формальністю, спрямованою на незаконне отримання відстрочки від мобілізації. Це питання має велике значення для забезпечення справедливості у мобілізаційному процесі, оскільки недобросовісне використання законодавчих норм підриває довіру до системи та створює нерівні умови для громадян.

Представники Полтавської ОВА також звернулися до Територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) з вимогою провести власні перевірки та вжити відповідних заходів згідно з чинним законодавством. У випадку виявлення фактів порушень, їхнє усунення має бути першочерговим завданням. Хоча офіційних заяв від самого коледжу або місцевих органів влади щодо цієї перевірки ще не надходило, сам факт її ініціації на такому рівні підкреслює серйозність ситуації.

Зазвичай, до фахових коледжів вступають учні після 9-го або 11-го класу, що відповідає віку 15-16 або 17-18 років відповідно. Програма навчання у таких закладах розрахована на чотири роки. Отже, присутність значної кількості студентів-чоловіків, яким уже виповнилося 25 років і більше, є нехарактерною та викликає питання. Існує припущення, що для таких осіб головним мотивом вступу до навчального закладу може бути не здобуття освіти, а бажання отримати право на відстрочку від мобілізації. Законодавство України чітко визначає умови, за яких студенти можуть отримати відстрочку, і будь-які спроби обійти ці норми є неприпустимими та мають каратися згідно із законом.

Подібні випадки фіксувалися і в інших регіонах країни. Наприклад, у Луцьку раніше було відраховано понад тисячу студентів-чоловіків, що також було пов’язано з підозрами щодо отримання відстрочок. Ці події свідчать про те, що проблема є системною і потребує комплексного вирішення на державному рівні. Суспільство очікує прозорості та справедливості у питаннях військового обов’язку.

Дискусії щодо шляхів врегулювання ситуації навколо студентів, які можуть використовувати навчання для уникнення мобілізації, тривають. Зокрема, керівниця Київського авіаційного інституту, Ксенія Семенова, публічно виступила із закликом прирівняти дистанційну форму навчання у вищих навчальних закладах до заочної. Вона запропонувала переглянути можливість надання відстрочки тим, хто навчається дистанційно, оскільки ця форма може бути використана як лазівка для ухилення від військової служби. Ця пропозиція викликала широкий резонанс і є важливою частиною обговорення оптимальних механізмів військового обліку та призову під час дії воєнного стану. Важливо знайти баланс між правом на освіту та необхідністю виконання конституційного обов’язку по захисту Вітчизни.

Ці перевірки та ініціативи є частиною ширших зусиль держави, спрямованих на забезпечення справедливості, прозорості та ефективності системи мобілізації в умовах воєнного стану. Вони також є сигналом для всіх навчальних закладів щодо необхідності суворого дотримання законодавства та запобігання будь-яким спробам зловживань. Забезпечення чесного виконання військового обов’язку є пріоритетом для українського суспільства.