Раніше Кремінь наголошував, що законопроєкт треба змінити

Тарас Кремінь Facebook

Комітет Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій здійснив важливий крок у напрямку реформування системи освіти, підтримавши до розгляду у другому читанні законопроєкт №13107-д “Про професійну освіту”. Це рішення відкриває нові перспективи для розвитку кваліфікованих кадрів та зміцнення української мови в освітньому просторі.

Особливу увагу до цього законопроєкту привернув мовний омбудсмен Тарас Кремінь, який раніше висловлював суттєві зауваження до його первісної редакції. За словами омбудсмена, з документа були вилучені норми, що могли обмежити повноцінне використання української мови як державної у сфері професійної освіти. Це є ключовим досягненням, оскільки попередні положення викликали занепокоєння щодо можливого послаблення статусу української мови, яка є фундаментальним елементом національної ідентичності.

Перша версія законопроєкту містила контроверсійні пропозиції, що дозволяли проводити навчання мовами національних меншин за умови наявності щонайменше восьми студентів, які виявляли таке бажання при вступі, та за відповідного рішення засновника освітнього закладу. Важливо, що таке навчання могло бути дозволено лише мовами нацменшин, офіційно визнаними у Європейському Союзі. Проте, цей пункт не містив чітких вимог щодо етнічної приналежності студентів, що створювало простір для різночитань та потенційних зловживань, які могли б загрожувати єдиному мовному середовищу в системі професійної освіти.

Завдяки активній позиції та наполегливості мовного омбудсмена, законопроєкт №13107-д був ретельно доопрацьований. Комітет Верховної Ради з питань освіти врахував усі зауваження Тараса Кременя, вилучивши з тексту положення, що викликали критику та могли підірвати позиції української мови. Це підкреслює пріоритетність збереження та розвитку державної мови в усіх сферах життя, зокрема у професійній підготовці.

“Ми заклали в основу сучасної моделі професійної освіти, яка спрямована на модернізацію системи та партнерство з бізнесом, нові підходи до фінансування та управління.

Цим ми хочемо змінити сприйняття суспільства та підхід до професійної освіти загалом. Щоб вчитися у профтесі стало модно. Для цього навчання відкривалися нові можливості для студентів та в подальшому мало практичне підґрунтя для реалізації себе в професії”, – зазначив голова Комітету з питань освіти Сергій Бабак. Його слова підкреслюють стратегічну мету законопроєкту – не лише оновити систему, а й зробити професійну освіту привабливою та актуальною для молоді, забезпечуючи її високу конкурентоспроможність на ринку праці.

Мовний омбудсмен Тарас Кремінь висловив свою повну підтримку та привітав рішення парламентарів, наголосивши на його далекосяжних наслідках:

“Від освіти сьогодні залежить, якою Україна буде завтра. Зміцнення освітнього українськомовного середовища – це про зміцнення національної ідентичності та формування стійкої мовної культури”. Ця заява акцентує на тому, що зміни у законопроєкті “Про професійну освіту” є не просто технічними правками, а важливим кроком до формування сильної та самодостатньої української нації. Таким чином, реформа професійної освіти стає частиною ширшого процесу національного будівництва, де мова відіграє центральну роль.

Забезпечення домінування української мови у всіх ланках освітнього процесу є запорукою збереження культурної спадщини та подальшого розвитку держави. Цей законопроєкт, який пройшов важливі зміни, є прикладом того, як конструктивна критика та співпраця можуть призвести до вдосконалення законодавчих ініціатив на користь суспільства. Він сприяє не лише підвищенню якості професійної підготовки, але й утвердженню української мови як невід’ємної складової успішної кар’єри та громадянської позиції.