Кривий Ріг – Біль та Скорбота: Росія продовжує вбивати українців

Кривий Ріг… Дніпровщина… Сумщина… Тернопільщина… Одещина… Харківщина… Дніпро… Запоріжжя… Херсонщина… Донеччина… Чернігів… Київ…

Щодня й щоночі лунає тривожний перегук, що розриває серце: «Що у вас? Знову гучно? Ви цілі?» І відповідь, яка знову і знову розбиває надію: «Вбиті». Знову мирні українці стають жертвами російської агресії.

Діти, батьки, молоді та старі – цілі родини. Вимушені переселенці, які тікали від війни, шукаючи порятунку, але не знайшли його. Люди у своїх домівках, на своїх подвір’ях, на своїй землі – гинуть від рук окупанта.

«Що там в Україні? Вже тихіше? Ми чули щось про перемир’я», – запитують десь далеко, ті, хто не знайомий з жахіттями війни. Але ми, на жаль, знаємо відповідь. Ми чуємо звуки тривоги, наближення ракет і дронів, крики та плач. Вони назавжди з нами.

Тільки в Кривому Розі, за останньою інформацією, російські окупанти забрали життя 6 дітей та 10 дорослих. Десятки загиблих за останні тижні, сотні та тисячі – за роки безжальної війни.

Боляче жити в країні, яку прагнуть знищити. Але ще болючіше спостерігати, як злочини проти людяності стають «нормою» для світу. Нам потрібні не лише слова співчуття. Україні потрібні реальні дії, щоб зупинити цю трагедію, поки вона не охопила весь світ.

Ми закликаємо міжнародну спільноту до рішучих дій. Необхідно зупинити російську агресію, притягнути винних до відповідальності та забезпечити справедливість для українського народу.

Не можна мовчати, коли гинуть люди. Не можна закривати очі на страждання. Україна потребує вашої підтримки зараз, більше, ніж будь-коли.

Кожна втрачена душа – це біль для всієї України. Ми пам’ятаємо кожного, хто загинув, і ніколи не забудемо їх.

Україна бореться за свою свободу та незалежність, і ми переможемо. Але ціною величезних втрат.

Вічна пам’ять загиблим героям!