Максим Кривущенко: Історія Героя, який віддав життя за Україну.

Народився 7 березня 1996 року на Житомирщині, Максим Кривущенко своє дитинство та юність провів у місті Шостка. Навчався у школі № 8, а згодом у спеціалізованій школі № 1. Змалечку він вирізнявся товариськістю, жвавістю та любов’ю до активного відпочинку, завжди мав багато друзів.

Вибір професії медика був невипадковим, адже його мати, яку Максим втратив у 6-річному віці, також була медсестрою. У 2015 році Максим Кривущенко успішно завершив навчання у Шосткинському медичному училищі, здобувши диплом фельдшера. Він працював у Ковтунівському ФАПі, а згодом – в обласному діагностичному центрі міста Шостка.

У 2016 році Максим Кривущенко добровільно став на захист Батьківщини, приєднавшись до лав Збройних Сил України. Через три роки він продовжив контракт. Його позивний «Ампула» свідчив про його безпосередню участь у наданні медичної допомоги в зоні АТО-ООС, де він працював фельдшером медпункту. Фронтові побратими запам’ятали Максима як самостійного, наполегливого, справедливого, працьовитого та щирого воїна. Незважаючи на надважкі умови військового життя, він завжди жив «на максимумі». З 2020 року Максим здобував вищу освіту заочно у Сумському державному університеті за напрямком «Автоматизація комп’ютерно-інтегровані технології».

Новорічні свята 2022 року Максим зустрів з найріднішими, мріючи про власну міцну родину. Однак одразу після свят повернувся до своєї військової частини. На початку повномасштабного російського вторгнення він перебував у зоні ООС, де шостий рік поспіль боронив рідну землю. У перші місяці агресії захищав Київщину, брав участь у боях за Ніжин, Охтирку та Слов’янськ. «Не хвилюйтеся, перемога буде за нами!», – ці слова він промовляв, заспокоюючи рідних у найважчі дні. Максим Кривущенко користувався високим авторитетом серед побратимів і керівництва. За сумлінне виконання військових обов’язків, сміливість та патріотизм він був неодноразово відзначений подяками та нагородами, зокрема, почесним нагрудним знаком командувача Сухопутних військ ЗСУ «За службу», орденом «Сила милосердя», медалями «За оборону держави», «Операція об’єднаних сил. За звитягу та вірність», «За участь в антитерористичній операції» та медаллю «13 окремий мотопіхотний батальйон».

9 травня 2022 року Максим перестав виходити на зв’язок поблизу селища міського типу Райгородок на Донеччині. Довгий час він вважався безвісти зниклим, а ситуація ускладнювалася тим, що населений пункт перебував під контролем окупантів. Після звільнення Райгородка українськими військовими, на одному з кладовищ у місті Дніпро з’явилися численні типові могили з написом: «Тут спочиває тимчасово невстановлений захисник України. Вічна пам’ять». Як з’ясувалося пізніше, в одній з них похований шосткинський Герой – Максим Кривущенко.

Родина не припиняла пошуки свого Максима, сподіваючись на диво. І ось, через 3 роки та 4 місяці, надійшло остаточне підтвердження: їхній улюблений син та онук загинув у бою за Україну і спочиває під номером «2463