Соціальний проєкт «Крила»: Підтримка для родин захисників, чиї близькі зникли безвісти

У часи невизначеності та болю, коли війна торкається кожної родини, особливо важливим стає відчуття підтримки та єднання. Саме таку підтримку надає соціальний проєкт «Крила», який об’єднує дружин і матерів українських захисників, котрі зникли безвісти. Нещодавно відбулася чергова зустріч учасниць проєкту, яка стала простором для відвертого діалогу, взаєморозуміння та здобуття нових сил.

Психолог Людмила Іванова, одна з ключових організаторів зустрічей, створила атмосферу довіри та тепла. У цій безпечній зоні кожна жінка має можливість поділитися своїми найглибшими переживаннями, розказати про біль, невимовний страх і надію, що живе в її серці. Відчуття, що ти не самотня у своїй боротьбі, є неоціненним, особливо коли чекаєш звістки про рідну людину – чоловіка чи сина, що пішов захищати Україну і зник безвісти.

«Такі зустрічі надзвичайно важливі для психологічного стану наших жінок. Вони допомагають не замикатися у власному горі, відчувати, що є спільнота, яка розуміє і підтримує. Ми разом шукаємо світло навіть у найтемніші дні. Групи підтримки не знімають біль, але вони допомагають знайти сили його прожити, крок за кроком», — наголошує директор центру соціальних служб Інна Третяк. Вона додає, що саме взаємна підтримка та спільне проживання горя стають тим рятівним колом, яке дозволяє не зламатися під тягарем обставин.

У центрі соціальних служб переконані: навіть кілька теплих слів, дотик розуміння чи щира, відкрита розмова можуть стати тим самим «крилом», яке допоможе втриматися на плаву в часи невизначеності та тривоги. Ці моменти єднання надають сили боротися далі, вірити в краще майбутнє та чекати на повернення своїх найрідніших.

«Ми обіймаємо кожну своїми невидимими крилами. Бо іноді саме така підтримка — це те, що повертає віру й надію, коли, здавалося б, усе втрачено», — додає Інна Третяк, підкреслюючи місію проєкту «Крила» – бути опорою для тих, хто найбільше цього потребує. Ці зустрічі не просто проходять, вони залишають глибокий слід у душах учасниць, надаючи їм сили жити, сподіватися і чекати.