Глибока скорбота та невимовний біль пронизують кожне серце України. Занадто багато чорних хусток з’являється на головах матерів, які передчасно посивіли від горя. Безперервний смуток і щоденні випробування стали долею нашого народу.
Сьогодні ми з невимовною важкістю прощалися з нашим відважним Захисником – Івановим Дмитром Олеговичем, чиє життя обірвалося, захищаючи рідну землю. Дмитро народився 25 жовтня 1997 року в мальовничому селі Козятин. Його шлях навчання розпочався у місцевій школі №2, а згодом він здобував освіту в училищі, готуючись до дорослого життя.
Дмитро був прикладом самостійності та відповідальності з юних років. Він працював у Києві, а потім і за кордоном, завжди прагнучи допомагати своїй мамі всіма силами. Його серце було сповнене любов’ю до життя, він був відомий своєю веселістю, чесністю та порядністю. Фізично міцний, Дмитро активно займався спортом, що безсумнівно допомогло йому і на фронті.
Прагнення захистити свою Батьківщину привело його до війська. 4 серпня 2023 року Дмитро Іванов ухвалив рішення стати на захист України, про що знали лише його мати та близький друг. Він не любив розповідати про свою службу, зберігаючи свою місію в таємниці від багатьох, але його вчинок говорив сам за себе.
Солдат Іванов Дмитро Олегович служив сапером 2-го інженерного-саперного відділення інженерно-саперного взводу 2-го батальйону спеціального призначення військової частини 3057 Національної Гвардії України. Це була надзвичайно відповідальна і небезпечна робота, яка вимагала бездоганної відваги та професіоналізму. Під час виконання бойових завдань із забезпечення відсічі збройної агресії російської федерації, у районі населеного пункту Кремінна, що знаходиться у Кремінському районі Луганської області, Дмитро Іванов героїчно загинув. Його життя обірвалося 7 вересня 2023 року, залишивши по собі нестерпний біль і порожнечу в серцях рідних та всієї країни.
Ми не маємо права забути ані на мить тих, хто, як і захисник Дмитро Іванов, віддав найцінніше – стукіт свого серця – аби наші серця продовжували битися. Його жертовність є непохитним нагадуванням про ціну свободи та незалежності. Закликаємо кожного запалювати свічі пам’яті, молитовно вшановуючи всіх синів та доньок України, які полягли за наше майбутнє.
Іванов Дмитро Олегович був похований на кладовищі у рідному селі Козятині. Вічна і світла пам’ять Воїну-Герою, чий подвиг назавжди залишиться у літописі нашої держави. Слава Україні! Героям слава!
