Кропивницький вшановує пам’ять своїх Героїв: Максима Заболотнього, Євгена Гайдученка, Руслана Кривоноса та Павла Кондрашина.

Сьогодні, 9 вересня, місто Кропивницький проводжає у вічність чотирьох своїх найвідважніших синів: Максима Заболотнього, Євгена Гайдученка, Руслана Кривоноса та Павла Кондрашина. З глибокою скорботою громада міста зустріла траурний кортеж з тілами Героїв, вшанувавши їхню пам’ять хвилиною мовчання. Ці мужні чоловіки назавжди вписані в історію України, а пам’ять про їхню самовідданість житиме вічно.

**Максим Заболотній**, народжений 16 січня 1983 року у Кропивницькому, з дитинства виявляв творчі нахили, захоплюючись малюванням. Його роботи, сповнені мрійливості та щирості, відображали красу світу. Після навчання у професійному училищі за спеціальністю «слюсар – електрозварювальник» та строкової служби в Одесі, Максим працював на підприємствах міста, а згодом – у Києві. У 2025 році він став до лав ЗСУ, обравши шлях розвідника-оператора. Його спокій, рішучість та відданість побратимам були прикладом для всіх. Максим загинув 26 серпня 2025 року біля населеного пункту Андріївка-Клевцове Волноваського району Донецької області, захищаючи суверенітет України. Йому навічно залишиться 42 роки. Він був опорою для батьків, другом і захисником для сестри та люблячим дядьком для племінників, яким прагнув забезпечити майбутнє. Для рідних він завжди знаходив слова підтримки, даруючи спокій і надію.

**Євген Гайдученко**, народився 29 березня 1978 року в Кропивницькому. Його допитливість та прагнення до пізнання світу супроводжували його все життя. Після навчання та строкової служби в Аеромобільних військах, де загартувався його характер, Євген працював на Інгульській шахті, проявляючи відповідальність та готовність допомогти. Він завжди вважав, що гідність людини вимірюється ставленням до роботи та оточуючих. У січні 2025 року Євген долучився до ЗСУ, ставши командиром десантно-штурмового відділення. Його досвід та сила характеру допомагали долати труднощі війни. Євген загинув 10 квітня 2025 року, зупиняючи агресорів біля населеного пункту Гуєво Суджанського району Курської області. Йому було 47 років. Він віддав життя, залишившись вірним присязі, ставши тяжкою втратою для рідних та побратимів.

**Руслан Кривонос**, народжений 7 грудня 1981 року у Кропивницькому, відзначався добротою та прагненням робити світ кращим. Отримавши юридичну освіту, він служив у Національній гвардії, а з 2014 року брав участь в АТО, отримавши статус Ветерана війни. Після повномасштабного вторгнення 18 березня 2022 року Руслан повернувся у стрій, служив головним сержантом у військовій розвідці. Під час виконання бойового завдання його життя трагічно обірвалося. Йому було 43 роки. Руслан залишив по собі світлий слід як приклад мужності, любові до людей та відданості країні. Він був воїном, сином, батьком і другом, чия доброта та щирість назавжди залишаться в пам’яті. Його життя було наповнене музикою, яка дарувала радість близьким.

**Павло Кондрашин**, народжений 5 жовтня 1987 року в Кропивницькому, після строкової служби та роботи у цивільній сфері, вирішив пов’язати життя зі Збройними Силами України. Він брав активну участь в АТО, проявляючи професіоналізм, працелюбність та надійність. Павло став прикладом справжньої мужності й відваги, завжди перебуваючи на передовій. З початком повномасштабного вторгнення він захищав Харківський напрямок, брав участь в обороні Мар’янки, прориві лінії оборони на Запорізькому напрямку та численних операціях на Донеччині. Його висока майстерність та мобільність групи, яку він забезпечував, допомагали ефективно виконувати бойові завдання та завдавати втрат ворогу. Павло загинув під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Удачне Донецької області, захищаючи рідну землю. Йому було 37 років. Він був люблячим сином, турботливим і уважним, завжди готовим підтримати рідних, поєднавши мужність воїна з ніжністю справжньої людини.

Ці мужні воїни назавжди залишаться в пам’яті рідних і земляків. Їхні імена – це частина нашої душі, нагадування про відвагу, любов до Батьківщини та силу серця. Вічна і світла пам’ять нашим Героям!