Авторка: Тетяна Лукеря,
соціологиня, дослідниця у Київській школі економіки

Соціальна згуртованість відіграє ключову роль у розвитку українських громад, особливо в умовах безпекових викликів. Важливим аспектом є соціальна різноманітність, яка включає різні етнічні, релігійні та соціальні групи. Різноманітність може бути джерелом як напруги, так і можливостей для розвитку. Ефективна комунікація та діалог між групами є важливими для запобігання конфліктам (Hartmann, Gerteis, 2005; Vertovec, 2012). Водночас, різноманітність сприяє формуванню стійких зв’язків, якщо суспільство підтримує інклюзивні інститути (Portes, Vickstrom, 2011). Забезпечення згуртованості вимагає координації зусиль різних учасників суспільства, включаючи державні органи, громадські організації та бізнес (Mercy Corps, 2023). Екосистемний підхід дозволяє враховувати складність соціальних викликів та налагоджувати синергію на різних рівнях, сприяючи стабільності та згуртованості (OECD, 2021; UNDP, 2020).

Яким чином громади забезпечують соціальну згуртованість на практиці? Розглянемо досвід Суворовської громади на Одещині, де впроваджуються інклюзивні ініціативи. Громада, розташована в Одеській області, включає 7 населених пунктів з центром у Катлабузі.

Громада відзначається етнічною різноманітністю: болгари, гагаузи та молдавани проживають у різних селах. У 2020 році громада об’єднала населені пункти з трьох різних районів, що створювало додаткові виклики. Взаємодія в громаді демонструє, як різноманіття може сприяти згуртуванню.

Як децентралізація вплинула на соціальні взаємини та згуртованість

З початком децентралізації місцеві органи влади взяли на себе нові обов’язки, включаючи налагодження зв’язків між населеними пунктами. Це було складним завданням, оскільки доводилося створювати все з нуля. Етнічна, історична та адміністративна різноманітність викликала побоювання та недовіру серед мешканців громади.

«Було побоювання, що нас менше — значить, з нами будуть менше рахуватися. До того ж, ми з іншого району, ми найбільш віддалені», – говорить представниця ОМС.

Місцева влада обрала стратегію культурної інклюзії, підкреслюючи цінність відмінностей. Культурна діяльність була організована таким чином, щоб зберегти ідентичність кожного населеного пункту.

«Ми побудували культурну діяльність закладів, будинків культури, гуртків і так далі, щоб ось цю свою відмінність зберегти… зробити те, чим ми відрізняємося, нашою родзинкою», – зазначає представниця ОМС.

День громади став важливим маркером згуртування, де кожен населений пункт представляв свої традиції та кухню.

«Кожен населений пункт приїжджав зі своїми колективами, традиціями, кухнею. Це дало змогу відчути, що ми — одна громада», – говорить представниця ОМС.

Слоган Дня громади – «Традиції різні – громада єдина». Після початку війни ініціативи трансформувались, але громада продовжила підтримувати згуртованість через особисті зустрічі та обговорення важливих питань.

Культура як інструмент соціальної згуртованості

В умовах етнічного розмаїття громада використовує культурні практики не як бар’єр, а як інструмент інтеграції. День громади став заходом, де кожен населений пункт міг представити свою ідентичність.

«Кожне село представило свої національні костюми і танці, пісні, кулінарну культуру… Ми розповідали про історію певних традицій і тоді ми відчули, що ми не настільки різні», – розповідає представниця ОМС.

Ініціатива мала на меті створити простір для діалогу та руйнування стереотипів.

«Стерти між нами ось ці стереотипні думки… відчути, що ми є одна велика родина», – говорить представниця ОМС.

Планувалося щорічне проведення таких свят у кожному населеному пункті, але війна відклала ці плани.

Храмові свята — нова форма культурного об’єднання. Участь у богослужіннях та святкуваннях у різних селах сприяє єдності.

«Ми приїжджаємо… Ми вже в церкві бачимо, наскільки ми є дійсно схожими… Ми знайомимося ближче і нас це якось об’єднує», – розповідає представниця ОМС.

Спільна участь старост, керівництва громади та мешканців зміцнює зв’язки. Культурна активність об’єднує і в будні, будинки культури підтримують мову та звичаї.

«Є люди, які всю свою душу віддають саме культурі, вчать дітей різним народним танцям та пісням, збереженню традицій. Наприклад, танцювальний колектив з нашого будинку культури селища Катлабуг їздив в Болгарію, Туреччину та в Одесу. Вихованців об’єднує саме те, що вони після навчання в школі можуть прийти і провести час у будинку культури», – розповідає представниця ОМС.

Активні мешканці створили громадську організацію «Бащина къща» для збереження болгарської культури, збирають усні історії та автентичні предмети побуту.

Екосистемний аналіз соціальної згуртованості

Дослідження показало, що синергія проявляється через зусилля різних учасників, включаючи місцеву владу, бізнес, громадські організації та освітні заклади. Культурний компонент є інструментом підтримки соціальної згуртованості.

У Суворовській громаді учасниками екосистеми є:

1. будинки культури – підтримують етнічну самобутність, організовують заходи,
2. громадські організації – підтримують ініціативи в різних сферах,
3. освітні заклади – беруть участь в організації культурних заходів,
4. бізнес – забезпечує робочі місця та підтримує заходи,
5. старости – координують локальні процеси,
6. орган місцевого самоврядування – ініціює та забезпечує ресурсами.

Бізнес було залучено до організації Дня громади.

«Допомогу у проведенні свята надали підприємці, фермери, активні жителі та депутати всіх рівнів. Учасники свята приносили свої вироби, презентували національні страви та вина. Це був спільний простір для всіх», – розповідає представниця ОМС.

У будинках культури проходять концерти на підтримку ЗСУ, об’єднуючи громаду. Також діють музеї та культурні гуртки для дітей.

Співпраця забезпечується завдяки:

• ініціативам на місцях;

«Коли є така мета провести таке свято, то тут, в першу чергу, має бути ініціатива… А вже потім ми шукаємо ресурси», –
зазначає представниця ОМС.

• горизонтальній комунікації;

«Ми пропонуємо своє щось… це такі робочі питання, які за бажанням можна вирішити, співпрацюючи спокійно в робочій атмосфері», – говорить представниця ОМС.

• залученості всіх категорій жителів громади;

«Старости, школи, будинки культури, садочки і активне населення, бізнес — це рушійна сила, яка згуртовує всіх!», – говорить представниця ОМС.

Приклад Суворовської громади показує, що соціальна згуртованість варто розглядати через екосистемний підхід, аналізуючи взаємодії між різними учасниками. Культура є інструментом для діалогу та основою соціального капіталу. Згуртованість – це про готовність творити спільне в умовах різноманітності.

---

[1] Цей текст є частиною серії публікацій, присвячених темі соціальної згуртованості в контексті децентралізації та соціального різноманіття — етнічного, релігійного й соціального. Матеріал підготовлено в межах дослідження «Децентралізація та різноманітність», яке здійснювала Київська школа економіки за наукового керівництва Олександри Койдель у співпраці з Університетом Піттсбурга (США). Глибинні напівструктуровані інтерв’ю було проведено у квітні-травні 2025 року.

[2] Незважаючи на перейменування адміністративного центру, територіальна громада не була перейменована, оскільки наразі відсутні правові підстави і механізми для перейменування територіальних громад. Зареєстрований Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо порядку найменування (перейменування) територіальних громад, визначення (зміни) їх категорії як сільських, селищних або міських та особливостей найменування органів місцевого самоврядування як юридичних осіб публічного права №13065 від 10.03.2025.

---

джерело: офіційний сайт децентралізація
https://decentralization.ua/news/19649

« повернутися