З початку повномасштабної війни в Україні спостерігається значне зростання кількості офіційно визнаних батьків-одинаків. За даними статистики, їх число збільшилося у 67 разів. Цей факт відображає серйозні демографічні зміни, спричинені війною, зокрема, втрати серед чоловічого населення та вимушену міграцію сімей.

Зростання кількості батьків-одинаків створює додаткове навантаження на соціальну систему країни, адже багато з них потребують підтримки у забезпеченні дітей, отриманні освіти та медичних послуг. Державні та громадські організації намагаються розширити програми допомоги для цієї категорії населення, включаючи фінансову підтримку, психологічну допомогу та сприяння у працевлаштуванні.

Збільшення кількості **батьків-одинаків** також підкреслює важливість адаптації соціальних політик до нових реалій воєнного часу. Необхідно забезпечити належний захист прав дітей, які виховуються лише одним з батьків, та створити умови для їх повноцінного розвитку. У зв’язку зі зростанням числа **батьків-одинаків**, особлива увага приділяється підтримці їхнього психічного здоров’я та наданню можливостей для самореалізації.

Варто зазначити, що статус **батька-одинака** надає певні соціальні гарантії та пільги, але водночас покладає велику відповідальність за виховання та забезпечення дитини. Тому, підтримка **батьків-одинаків** є важливим елементом державної соціальної політики в умовах війни. У майбутньому, кількість **батьків-одинаків** може продовжувати зростати, що вимагатиме постійного вдосконалення системи соціальної підтримки та адаптації до потреб цієї вразливої категорії населення.

Соціальні служби активно працюють над розширенням програм підтримки **батьків-одинаків**, щоб забезпечити їм необхідні ресурси для подолання труднощів, пов’язаних з вихованням дітей в умовах воєнного конфлікту. Підтримка **батьків-одинаків** є ключовим фактором для забезпечення стабільності та благополуччя українського суспільства в цілому.