Джуринська ОТГ, Суспільство
Легалізація домашніх працівників: права та обов’язки з 2024
Дата: 03.10.2025 10:05
Кількість переглядів: 4
Легалізація праці є не лише юридичним обов’язком, але й фундаментом для надійного захисту прав працівників, забезпечення їхнього соціального добробуту та сталого розвитку економіки країни. Законодавство України чітко регламентує необхідність офіційного оформлення трудових відносин. Це правило набуває особливої актуальності для тих, хто задіяний у неформальному секторі, зокрема, для домашніх працівників.
З метою формалізації роботи домашніх робітників та гарантування їхніх прав, 24 травня 2024 року Президентом України було підписано Закон від 25.04.2024 № 3680-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання праці домашніх працівників». Цей важливий законодавчий акт набрав чинності з 24 серпня 2024 року та успішно доповнив Кодекс законів про працю (КЗпП) новою главою ХІ-А, присвяченою регулюванню праці домашніх працівників.
Хто вважається домашнім працівником?
Домашнім працівником визначається особа, яка регулярно виконує роботу для одного чи кількох домогосподарств, при цьому її робочий час становить не менше 40 годин на місяць, і вона отримує за це грошову винагороду. Поняття «домогосподарство» охоплює групу осіб, які мешкають разом в одному помешканні та спільно ведуть господарство; домогосподарством може бути визначена і одна особа. Коло домашніх працівників може включати водіїв, нянь, репетиторів, особистих кухарів, помічників по господарству та садівників. Критично важливо відрізняти їх від працівників, які працюють віддалено або є фрілансерами.
Процедура оформлення домашнього працівника
Роботодавець зобов’язаний укласти з працівником письмовий трудовий договір, який складається у двох примірниках і зберігається у кожної зі сторін. Договір повинен чітко визначати:
- Умови праці
- Графік роботи
- Робочі години
- Порядок оплати та умови залучення до понаднормової праці
- Надання відпусток та вихідних днів
- Формат, періодичність та розмір заробітної плати
- Умови проживання на території домогосподарства (платне або безкоштовне). У випадку платного проживання, необхідно укласти окремий договір оренди житла, оскільки роботодавцю заборонено самостійно вираховувати плату за житло із заробітної плати працівника.
- Умови припинення трудового договору.
Виконання своїх обов’язків домашнім працівником можливе лише після подання повідомлення про прийняття на роботу до Державної податкової служби (ДПС).
Права домашніх працівників
Домашні працівники мають усі права, гарантовані КЗпП, включаючи нормовані робочі години, оплату за понаднормову роботу, право на відпустки, лікарняні та інші соціальні гарантії. Специфіка роботи може дозволяти підсумований облік робочого часу за місяць, проте загальна норма робочих годин не повинна перевищуватися. Робітник самостійно відстежує відпрацьований час та узгоджує його з роботодавцем.
Роботодавець зобов’язаний сплачувати за домашнього працівника податок на доходи фізичних осіб (18%) та військовий збір (1,5%). Водночас, згідно зі змінами у законодавстві, роботодавець звільняється від сплати єдиного соціального внеску (22%). Однак, працівник має можливість добровільно сплачувати ЄСВ, уклавши відповідний договір з податковою службою за місцем проживання, або через електронні сервіси, такі як «Дія» чи портал Пенсійного фонду.
Підстави для розірвання трудового договору роботодавцем:
У двосторонньому порядку за згодою сторін, шляхом укладення договору про розірвання трудових відносин.
В односторонньому порядку, шляхом направлення працівнику письмового повідомлення з обґрунтуванням причин звільнення. Днем звільнення вважається наступний день після отримання працівником цього повідомлення.
Негайно, у випадку заподіяння працівником роботодавцю реальної матеріальної шкоди.
Права працівника на розірвання трудового договору:
У двосторонньому порядку, за взаємною згодою сторін, шляхом підписання відповідного договору.
Негайно, у разі порушення роботодавцем етичних норм та правил поведінки.
Законодавство також передбачає випадки припинення трудових відносин у зв’язку зі смертю однієї зі сторін.
Після офіційного розірвання трудового договору, роботодавець зобов’язаний повідомити про це ДПС протягом трьох днів.
« повернутися

