Лейкоз великої рогатої худоби: що потрібно знати мешканцям Кропивницького

Проблема лейкозу великої рогатої худоби (ВРХ) має велике значення для біології, економіки та суспільства. Захворюваність на лейкоз та смертність, особливо серед високопродуктивних корів, продовжує зростати в багатьох країнах, що впливає на виробництво та якість продуктів тваринництва. У Кропивницькому районі з початку 2025 року було підтверджено два випадки лейкозу у ВРХ.

Лейкоз ВРХ – це хронічна інфекційна хвороба, що має пухлинну природу. На неї хворіють ВРХ, інші ссавці та птахи. Основною ознакою є злоякісне розростання клітин кровотворних органів з порушенням їх дозрівання, що призводить до дифузної інфільтрації органів цими клітинами та утворення пухлин. Хвороба поширена в багатьох країнах Європи, Америки, Африки та в більшості регіонів України. Важливо знати про лейкоз ВРХ, щоб вчасно вжити заходів.

Під час розвитку лейкозу у продуктивних тварин змінюються якісні характеристики молока та м’яса, в них накопичуються шкідливі продукти обміну, які можуть мати канцерогенну дію. Тому вживання м’яса або молочних продуктів від хворої тварини категорично заборонено. Щоб уникнути зараження лейкозом ВРХ, слід ретельно перевіряти продукти.

Збудником лейкозу ВРХ є онкогенний РНК-вірус з родини ретровірусів, який має генетичну спорідненість з вірусом Т-клітинного лейкозу людини та мавп. До вірусу лейкозу сприйнятливі вівці, кози, кролі, свині, менш сприйнятливі коні, коти, собаки, морські свинки, миші. Зараження лейкозом ВРХ може відбутися різними шляхами.

Джерелом інфекції є заражені вірусом лейкозу тварини на всіх стадіях інфекційного процесу. Вірус виділяється з кров’ю, молоком, слиною та іншими секретами й екскрементами. Збудник передається при порушенні правил асептики та антисептики під час маніпуляцій, осіменінні спермою, контактним шляхом, доїнні інфікованих та здорових тварин одним апаратом. Можливе перезараження через кровососних комах та внутрішньоутробно. Важливо дотримуватися правил гігієни, щоб запобігти поширенню лейкозу ВРХ.

Діагноз встановлюється за результатами лабораторних досліджень проб крові, молока, молозива та патологічного матеріалу. Молоко від корів, що реагують на лейкоз, використовується для корму тваринам та птиці після знезараження (пастеризації або кип’ятіння) в межах господарства. Регулярні перевірки на лейкоз ВРХ допоможуть своєчасно виявити хворобу.

Забороняється випасати хворих тварин разом зі здоровими, реалізовувати тварин з племінною метою, використовувати бугаїв-плідників для парування, доїти одним апаратом хворих та здорових корів, використовувати одне приміщення для хворих та здорових корів, використовувати молозиво хворих корів для напування телят, використовувати хворих телиць для відтворення стада. Дотримання цих правил допоможе запобігти поширенню лейкозу ВРХ.

Для забезпечення стабільного епізоотичного благополуччя необхідно дотримуватись вимог Інструкції з профілактики та оздоровлення ВРХ від лейкозу, зокрема:

• чітке знання епізоотичної ситуації в кожному стаді;
• негайне виведення зі стада інфікованих тварин та їх ізоляція з наступним забоєм;
• проведення вчасної ідентифікації та реєстрації тварин (з семиденного віку) тощо.

На жаль, не всі власники тварин усвідомлюють небезпеку лейкозу ВРХ і безвідповідально ставляться до здоров’я тварин. Деякі власники ухиляються від досліджень своїх корів та намагаються залишити хворих тварин у господарстві. Таке ставлення сприяє розповсюдженню лейкозу. Важливо пам’ятати про наслідки лейкозу ВРХ.

Піклуйтеся про здоров’я тварин та споживайте безпечну продукцію!