Лейкоз великої рогатої худоби – це серйозне інфекційне захворювання, що має хронічний перебіг та пухлинну природу. Воно характеризується неконтрольованим розмноженням клітин кровотворних органів, порушенням їх нормального дозрівання, і як наслідок, призводить до дифузної інфільтрації різних тканин та утворення злоякісних пухлин.                                                                      

На сьогодні лейкоз великої рогатої худоби набув широкого поширення в багатьох регіонах України та у світі загалом, що робить його актуальною проблемою для сільського господарства. Захворювання діагностується практично в усіх країнах світу, що підкреслює його глобальне значення.

Широке розповсюдження лейкозу призводить до значних збитків для скотарства. Економічні втрати особливо відчутні у племінному молочному скотарстві, де уражаються високопродуктивні тварини цінних молочних порід. Це негативно впливає на продуктивність, якість молока та загальний прибуток господарств.

Вірус лейкозу великої рогатої худоби (ВРХ) може вражати тварин незалежно від породи, віку та продуктивності. Сприйнятливими є як велика рогата худоба, так і вівці, кози, кролі, свині. Менш чутливі до вірусу коні, коти, собаки, морські свинки та миші.

Збудником лейкозу ВРХ є онкогенний вірус, генетично та антигенно пов’язаний з вірусом Т-клітинного лейкозу людини. В інфікованих тварин, особливо на клінічній стадії, відбуваються зміни в обмінних та біохімічних процесах. Це призводить до зміни якісних характеристик молока та м’яса, а також до накопичення шкідливих речовин, таких як метаболіти триптофану, що мають канцерогенну дію. Відповідно до існуючих інструкцій, молоко від таких корів заборонено для реалізації з метою запобігання поширенню інфекції.

Вірус лейкозу виділяється з організму тварини через кров (можлива передача через укуси комах), молоко, слину та інші екскрети, що містять лімфоцити – основні переносники вірусу. Зараження відбувається при спільному випасанні здорових та хворих тварин, а також при спільному утриманні.

Власники великої рогатої худоби повинні знати, що хвора тварина підлягає забою (м’ясо після термічної обробки безпечне для споживання). Раннє виявлення та ізоляція хворих тварин є ключовими заходами для контролю над поширенням захворювання.

Джерелом інфекції є хворі тварини, які виділяють вірус на ранніх стадіях хвороби. Зараження відбувається при контакті між тваринами на пасовищах, фермах, вигульних майданчиках, а також під час доїння хворих та здорових корів одним доїльним апаратом. Дотримання гігієнічних правил є критично важливим для запобігання поширенню хвороби.

Основним методом діагностики лейкозу є лабораторна діагностика за допомогою реакції імунодифузії (РІД) та імуноферментного аналізу (ІФА). Регулярне проведення лабораторних досліджень дозволяє виявляти інфікованих тварин на ранніх стадіях та вживати відповідних заходів.

Ефективні заходи для забезпечення благополуччя щодо лейкозу включають: ізоляцію інфікованих тварин на основі результатів лабораторних досліджень, ведення чіткого обліку, нумерації та ідентифікації тварин, суворе дотримання ветеринарно-санітарних правил на фермах, асептики та антисептики під час обробок тварин, а також ретельну дезінфекцію приміщень та обладнання після кожного дослідження та ізоляцію вірусоносіїв. Ці заходи спрямовані на мінімізацію ризику поширення вірусу.

На жаль, не всі власники тварин усвідомлюють небезпеку лейкозу ВРХ та відповідально ставляться до здоров’я своїх тварин та власного здоров’я. Деякі власники ухиляються від щорічних досліджень корів на лейкоз та інші захворювання, а хворих тварин намагаються залишити у господарстві. Перетримка хворих тварин та їх випасання в загальних стадах сприяють розповсюдженню лейкозу. З метою недопущення поширення інфекції забороняється:

– випасати хворих на лейкоз тварин разом із здоровими;

– реалізовувати молоко на переробні підприємства, ринки;

– утримувати хвору тварину в приміщенні зі здоровою;

– переміщувати тварин без відома спеціалістів ветеринарної медицини.

Спеціалісти ветеринарної медицини закликають кожного задуматись: чи дали б ви молоко від хворої корови своїй дитині? Турбота про здоров’я людини має бути пріоритетом. Своєчасне виявлення та усунення хворих тварин – запорука безпеки.

Після вибуття тварини з господарства необхідно проводити ретельну дезінфекцію тваринницьких приміщень.

Ми, спеціалісти Рівненського районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Рівненській області, рекомендуємо купувати молоко лише на агропродовольчих ринках, де реалізатори мають ветеринарно-санітарну експертизу та ветеринарні документи, що підтверджують здоров’я тварини. При купівлі молока вимагайте ветеринарну довідку, видану на здорових тварин щомісяця, а також паспорт на тварину. Лейкоз великої рогатої худоби є потенційною загрозою для здоров’я людей, які споживають молоко, через накопичення в ньому канцерогенів.

Головний спеціаліст відділу безпечності

харчових продуктів та ветеринарної медицини

Рівненського районного управління Головного

управління в Рівненській області:                                                       Сергій ДАНИЛЮК