Липень для української медичної спільноти — особливий місяць. Місяць, коли вшановуємо не лише професію, а й людей, які зробили все — й навіть більше — заради життя інших.

🔹 10 липня — День вшанування загиблого медика. Цього дня по всій країні палають свічки пам’яті. Ми згадуємо медиків, які загинули під час виконання службових обов’язків — у прифронтових госпіталях, під час евакуацій, в «швидких», які не встигли доїхати… Їхнє серце билося для інших — до останнього.

🔹 27 липня — День медичного працівника, який збігається з Днем святого Пантелеймона — покровителя лікарів і цілителів. Це свято — про тих, хто несе світло турботи, знання, руки допомоги. Це день подяки живим — і низького уклону тим, кого втратили.

Між цими двома датами — життя і пам’ять. Сльози і вдячність. Обов’язок і подвиг.

Це нагадування про те, що медицина — це не просто професія. Це щоденна боротьба за людські життя, часто — всупереч обставинам, під звуки сирен, на межі людських можливостей.

«Посвіт пам’яті» — це символічний простір між цими двома датами. Простір, у якому ми згадуємо, дякуємо, і вкотре обіцяємо: не забути.

Сьогодні, 10 липня ми схиляємо голови перед тими, хто тримав у руках не тільки скальпель чи фонендоскоп, а й зброю, захищаючи Батьківщину. Серед них — наш земляк, лікар-хірург, ПОПОВ Петро Миколайович.

Його добре знали пацієнти, колеги, друзі. Професійний, уважний, спокійний. Той, хто звик боротися за життя — і робив це щодня у стінах лікарні. А коли країна покликала — він пішов боронити її. І, на жаль, не повернувся.

Ми пам’ятаємо його не лише як фахівця, а передусім — як Людину з великої літери. Його відданість професії, мужність і глибока любов до своєї землі — приклад для кожного з нас.
Сьогодні ми вшановуємо не тільки його, а всіх медиків, які загинули внаслідок російської агресії. Тих, хто рятував іншим життя — і віддав своє.

Світла пам’ять. Вічна шана. Низький уклін героям у білих халатах, які стали воїнами.

10 липня 2025 року о 14 годині – хвилина мовчання, запрошуємо всіх приєднатися до вшанування пам’яті наших колег — героїв у білих халатах.