У відповідь на зростаючу військову загрозу з боку Росії, країни Балтії та Північної Європи активно посилюють свою обороноздатність. Серед ключових кроків — плани Литви та Фінляндії розпочати виробництво протипіхотних мін. Цей стратегічний крок, що очікується вже з наступного року, має на меті не лише посилити власні збройні сили, але й забезпечити необхідні поставки для України, яка протистоїть агресії.

Дві країни, що мають спільні кордони з Росією – Фінляндія та Литва – офіційно заявили про намір вийти з Оттавської конвенції. Цей міжнародний договір, укладений у 1997 році, забороняє використання, накопичення, виробництво та передачу протипіхотних мін. За словами високопосадовців, після завершення шестимісячного процесу виходу з конвенції, виробництво протипіхотних мін може бути негайно розпочато. Це рішення є безпрецедентним та свідчить про глибоке розуміння реалій сучасної геополітики та загроз, що постають перед європейською безпекою. Відмова від заборони протипіхотних мін розглядається як необхідний оборонний захід, що дозволить ефективніше захищати території та стримувати потенційного агресора.

“Ми плануємо інвестувати сотні мільйонів євро не лише у протитанкові міни, але й у виробництво протипіхотних мін. Це буде значна фінансова інвестиція в нашу обороноздатність”, – зазначив Кароліс Алекса, заступник міністра оборони Литви. За його словами, йдеться про замовлення десятків тисяч протипіхотних мін, а можливо, і більше. Він також підкреслив, що одним із основних джерел постачання стане національна промисловість Литви, яка має всі необхідні потужності для такого виробництва.

Після налагодження виробничого процесу Литва матиме можливість постачати ці міни іншим дружнім країнам, зокрема Україні, що є критично важливим в умовах повномасштабної війни. Про це заявив Вінцас Юргутіс, голова Асоціації оборонної промисловості Литви. Це рішення підкреслює солідарність та підтримку України з боку європейських партнерів у боротьбі за суверенітет та територіальну цілісність.

Водночас, голова комітету з питань оборони парламенту Фінляндії, Хейккі Аутто, наголосив на важливості власного виробництва протипіхотних мін для Фінляндії. “Це дуже ефективна та економічно вигідна система озброєння, яка відіграє ключову роль у сучасній обороні”, – пояснив він. Аутто також підтвердив, що Фінляндія розглядає можливість постачання протипіхотних мін в Україну, підкреслюючи, що “підтримка України – це не лише наше право та обов’язок, але й важливе питання для безпеки самої Фінляндії”. Це свідчить про усвідомлення взаємозалежності безпеки в регіоні та важливості колективних зусиль. До приєднання до Оттавського договору у 2011 році, Гельсінкі володіла значними запасами протипіхотних мін, що перевищували мільйон одиниць.

Провідні фінські оборонні компанії, включаючи Nammo Lapua, Insta та Raikka, вже висловили свою зацікавленість у виробництві мін, про що повідомили парламентському комітету з питань оборони. Компанія Forcit Explosives також готова обговорювати потенційні можливості співпраці з військовими відомствами. Це демонструє готовність промислового сектору до швидкого переорієнтування на нові виробничі виклики.

Щодо інших балтійських країн, міністерство оборони Латвії не надало однозначної відповіді щодо виробництва протипіхотних мін, проте зазначило, що їхня оборонна промисловість “має необхідні потужності, а металообробна галузь є високорозвиненою”, що потенційно відкриває шлях до майбутніх виробничих ініціатив. Водночас міністр оборони Естонії Ханно Певкур заявив, що його країна наразі не має найближчих планів щодо закупівлі протипіхотних мін.

Оттавська конвенція 1997 року, спрямована на заборону протипіхотних мін, опинилася під значним тиском через повномасштабну війну Росії проти України. Особливо це стосується країн-сусідів Росії, які відчувають пряму загрозу та остерігаються розширення агресії з боку Москви. Це підкреслює, як міжнародні договори адаптуються до змін у глобальній безпековій ситуації.

Попередні повідомлення свідчили, що у березні Польща, Литва, Латвія та Естонія вже оголосили про свій намір вийти з міжнародної конвенції, посилаючись на пряму загрозу для країн-членів НАТО, що межують з Росією та Білоруссю. Нещодавнє рішення Фінляндії піти з договору залишило Норвегію єдиною європейською країною, що межує з Росією, яка наразі не планує наслідувати приклад своїх союзників, що викликало критику з боку інших учасників.