🌿 Лише місяць минув з останньої лекції циклу “Меценати Києва”, а читачі вже виявили зацікавленість у продовженні. Чи вичерпано список добрих діячів столиці? Звісно ж ні! Центральна бібліотека Солом’янки імені Григорія Сковороди, у відповідь на запити читачів, 27 серпня розпочала новий сезон з лекції про видатного ресторатора, готельєра та філантропа Григорія Гладинюка (1833-1911). Ця знакова постать, на відміну від більш відомих Бродських та Терещенків, залишається маловідомою широкому загалу киян. Навіть його могила на Байковому кладовищі не збереглася, а на її місці тепер похований Андрій Малишко. Саме тому наш досвідчений краєзнавець Олександр Михайлик детально розповів історію життя Гладинюка, розкриваючи його непересічний внесок у розвиток міста. 📜 Отже, історія нашого героя починається в Містечку Базалія на Поділлі. Саме тут, у кріпацькій родині, народився майбутній меценат. Після скасування кріпацтва він прибув до Києва, де розпочав свій трудовий шлях помічником кухаря. Існує також неофіційна версія, згідно з якою Григорій був програний у карти власником-кріпаком київській родині Гудим-Левковичів, які володіли готелем “Європейський”. Саме вони, ймовірно, посприяли розвитку юнака як майстра кухонної справи. 🏦 З часом, накопичивши достатньо коштів, меткий кухар взяв в оренду готель “Великий Національний” на Хрещатику. Він швидко перетворив його на один з топ-5 найкращих закладів Києва. Його секрет успіху полягав у вмінні поєднувати доступні ціни з високим рівнем сервісу. Згодом Гладинюк відкрив власний готель на Фундуклеївській вулиці (нині Богдана Хмельницького, 8). Тут він проявив себе як справжній новатор, запровадивши послугу, що нагадувала сучасний “трансфер”, надсилаючи екіпажі до залізничних вокзалів для зустрічі своїх майбутніх постояльців. 🪙 Перший досвід благодійності Григорій Гладинюк отримав, побудувавши лікарню та відкривши парафіяльну школу в рідній Базалії. Пізніше, вже у Києві, меценат заснував лікарню для хронічно хворих та унікальний заклад для догляду за немовлятами “Крапля молока”. Крім того, він надавав фінансову підтримку 4-й гімназії та училищу сліпих. Загалом, сума пожертв Гладинюка Києву перевищила 200 000 карбованців. 👶 У Григорія Пантелеймоновича була ще одна велика мрія, яку, згідно із заповітом, мали втілити вже після його смерті. У 1914-1915 роках, на межі Олександрівської слобідки та Клінічного містечка, було споруджено триповерхову будівлю для ясел-притулку для дітей віком до 4 років, від яких відмовилися батьки. 🔔 На жаль, через Першу світову війну та буремні революційні роки, ясла так і не були відкриті. З 1922 року й донині в цій будівлі розташований Інститут біоенергетичних культур та цукрових буряків. На його фасаді, встановлено меморіальну дошку Григорію Гладинюку, яка нагадує про його видатну діяльність. 📚 Це лише короткий огляд життя видатного мецената. Щоб дізнатися більше про ресторатора, який умів не лише заробляти, але й щедро ділитися, рекомендуємо звернути увагу на дві чудові книги про нього: “Спадок Григорія Гладинюка” Таїсії Шаповаленко та “Меценати Києва” Віталія Ковалинського. Чи доступні вони в нашій бібліотеці?.. Це питання, на яке ви знайдете відповідь, завітавши до нас!