«ЛИШ ДВАДЦЯТЬ ТРИ… ВСЬОГО ЛИШ ДВАДЦЯТЬ ТРИ…»

Буринська громада з глибоким сумом прощається зі своїм Героєм, молодшим сержантом Національної Гвардії України АНДРІЄМ ПАНЧЕНКОМ. Сьогодні, 20 липня 2025 року, воїн бригади «Рубіж» повернувся «на щиті» до рідної Суховерхівки, так і не доживши до свого 24-річчя.

«З великим сумом у серці ми оголошуємо про непоправну втрату – загибель нашого земляка Андрія Вікторовича Панченка, військового Збройних Сил України», – звернулася до присутніх на траурній церемонії прощання на сільському кладовищі у Суховерхівці представник Буринської міської ради Людмила Москаленко, яка знала хороброго воїна з дитинства.

Андрій народився 4 квітня 2002 року в селі Суховерхівка. Він успішно закінчив Суховерхівську загальноосвітню школу, а згодом навчався на автослюсара в Сумському професійному ліцеї. У 2020 році був призваний на строкову військову службу до лав ЗСУ. Після служби деякий час працював у ПП «Буринське» у сфері тваринництва.

У цивільному житті Андрій Панченко захоплювався футболом, брав участь у змаганнях. Він був відомий як весела, винахідлива людина, душа компанії, яка завжди знаходила вихід зі складних ситуацій. Андрій був надзвичайно позитивною та доброзичливою людиною, готовою підтримати інших та поділитися позитивними емоціями. Допомога друзям у скрутні часи була його найвищим пріоритетом.

У квітні 2023 року Андрія Панченка було мобілізовано до Збройних Сил України. Під час виконання бойових завдань у найгарячіших точках, молодший сержант Андрій Панченко виявляв неабияку хоробрість, людяність та професіоналізм. Він боронив Україну до останнього подиху.

20 липня 2025 року поблизу населеного пункту Никанорівка Покровського району Донецької області командир гранатометного відділення військової частини Національної Гвардії України Андрій Вікторович Панченко віддав своє життя за незалежність, свободу України та українського народу.

«Андрій був справжнім патріотом, небайдужим до долі своєї країни та майбутнього своїх рідних. Він воював за мирне небо та світле майбутнє наступних поколінь. Сьогодні ми прощаємося з Героєм, чиє життя обірвалося на полі бою. Він назавжди залишиться в наших серцях як відданий захисник і чудова людина, яка приносила радість усім нам», – додала Людмила Григорівна, розповідаючи про свого односельця. «Нехай Андрій спочиває в мирі, а його сім’я знаходить силу та тепло у спогадах про нього».