Лозівська громада знову занурилася у глибоку скорботу, втративши свого відданого сина та незламного захисника. З важким серцем ми повідомляємо, що 25 червня 2025 року відійшов у вічність Денис Райна, який отримав смертельні поранення, відстоюючи незалежність та територіальну цілісність України. Це непоправна втрата для нашої громади та всієї країни, яка щодня платить високу ціну за мирне майбутнє, а його світла пам’ять назавжди залишиться в наших серцях.Денис Райна народився 1 листопада 1994 року у мальовничому місті Лозова, що на Харківщині. Змалку його виховувала любляча мати, Ірина Олексіївна, яка прищепила йому доброту та чуйність. Ці якості Денис проніс крізь усе своє життя. Початкову та базову середню освіту Денис здобув у Лозівській загальноосвітній школі №1. Його шкільні роки запам’яталися вчителям як період активного навчання та відповідальності. Вони згадують Дениса як організованого та самостійного учня, що завжди виявляв стриманість і мав природні лідерські здібності. Він був прикладом для багатьох своїх однолітків, активно беручи участь у шкільному житті громади.Після закінчення школи, Денис продовжив навчання у Лозівському професійно-технічному училищі №36, де успішно опанував професію зварювальника. Ця професія дозволила йому працювати у різних сферах громадського обслуговування, де він завжди показував високий рівень майстерності та відповідальності. Життя Дениса було сповнене енергії та руху. Він був надзвичайно доброю, веселою та щирою людиною, яка легко знаходила спільну мову з усіма, хто його знав. Його товариськість та відкритість залишили глибокий слід у серцях друзів та знайомих. Денис захоплювався спортом, постійно підтримуючи себе у відмінній фізичній формі. Він жив повним життям, цінуючи кожен момент.Понад усе Денис Райна цінував свою родину. Його найбільшою радістю та сенсом життя була кохана донечка Катерина, для якої він був не просто батьком, а цілим світом. Захист своєї сім’ї та Батьківщини став для нього найвищим пріоритетом.Не вагаючись і впевнений у своїх силах, Денис Райна став на захист рідної землі, ставши справжнім захисником України. Він служив гранатометником 2 штурмового спеціалізованого відділення 2 штурмового спеціалізованого взводу 1 штурмової спеціалізованої роти (ШКВАЛ) штурмового спеціалізованого батальйону військової частини А4862. Його мужність та відвага були прикладом для побратимів у найскладніші моменти. На жаль, 25 червня 2025 року, під час виконання бойового завдання, Денис отримав важкі травми, що стали для нього фатальними. Він помер у лікарні міста Петропавлівка Дніпропетровської області. Смерть такого українського воїна – це величезна втрата для всього українського народу.Ми висловлюємо найщиріші співчуття матері загиблого героя, Ірині Олексіївні, донечці Катерині, брату, сестрі та всім рідним і близьким, хто мав честь знати Дениса Райну. Його жертовність та незламний дух назавжди залишаться у нашій пам’яті. Український народ ніколи не забуде подвиг своїх захисників, таких як Денис Райна. Світла пам’ять і вічна слава відданому сину України, який поклав своє життя за наше майбутнє.