Лозівська Отг
Лозівська громада сумує за Шевчуком Євгеном Вікторовичем, життя якого забрала ж…
Лозівська громада сумує за Шевчуком Євгеном Вікторовичем, життя якого забрала жорстока й кривава війна
Євген Вікторович народився 15 травня 1985 року в місті Лозова Харківської області. У теплому родинному колі минули його щасливі дитячі та юнацькі роки. Хлопчик навчався в Лозівській загальноосвітній школі № 1, де його пам’ятають доброзичливим, активним та відповідальним учнем. Улюбленим
заняттям Євгена була гра на гітарі. З великим натхненням та задоволенням він писав пісні, які співав у колі рідних та друзів.
Після закінчення 9 класу Євген вступив до Лозівського професійно-технічного училища № 36 за спеціальністю «Електрогазозварник». Зацікавлений своєю справою, 3 роки працював на Лозівському ковальсько-механічному заводі електрозварником на автоматичних та напівавтоматичних машинах.
Чоловік був гарним сім’янином. Обожнював доньку Ташу та дружину Оксану, завжди підтримував традиції у своїй родині, але щасливе життя, сповнене маленькими та великими радощами, безжально перекреслила війна.
Євген Вікторович був призваний на військову службу 20.08.2024 року за мобілізацією Лозівським РТЦК та СП. Скромний і небагатослівний, але з незламним духом, відважним серцем та гідністю справжнього сина своєї Батьківщини, став на захист рідної землі. Він був одним із тих, хто завжди допомагав своїм товаришам, не жалкуючи своїх сил, до останнього боронив кордони рідної держави.
5 квітня 2025 року під час виконання службових обов’язків із забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією рф проти України, в районі н.п. Степова Новоселівка Куп’янського району Харківської області солдат Шевчук Євген Вікторович, стрілець 2 мотопіхотного відділення 2 мотопіхотного взводу 1 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону військової частини А4698, героїчно загинув.
Він був справжнім патріотом, відповідальним та надійним побратимом, вірним сином України. Таким він залишиться в нашій пам’яті назавжди!
Важко загоїти в серці болючу рану втрати. Герої не вмирають, вони назавжди залишаються в наших серцях.
Вічний спокій та світла пам’ять Герою!

