ЛОХВИЦЬКА ГРОМАДА ПАМ’ЯТАЄ …Рік тому, 5 липня, Лохвицька громада пережила глибокий біль – звістку про загибель свого земляка, відважного воїна, Олександра Сергійовича Лисенка. Ця гірка втрата, як і кожна втрата нашого Захисника, стала спільним горем для всіх мешканців. Сьогодні ми згадуємо Олександра, вшановуючи його жертовність і незламний дух, який він віддав за свободу та незалежність України. Його ім’я навічно вписане в історію як символ мужності та відданості Батьківщині.Олександр Сергійович Лисенко народився 5 січня 1994 року в мальовничому селі Гамаліївка. Він зростав і формувався як особистість на рідній землі, здобуваючи знання в місцевій школі. Після її закінчення, прагнучи отримати професійні навички, Олександр вступив до Лохвицького технологічного технікуму. Здобувши освіту, він успішно працював у будівельно-ремонтній сфері, демонструючи відповідальність і майстерність. Життя Олександра, здавалося, йшло за мирним сценарієм, але події 2014 року, а особливо повномасштабне вторгнення, кардинально змінили його шлях.З перших днів російсько-української війни, Олександр Лисенко не залишився осторонь. За покликом серця, відчуваючи обов’язок захистити свою родину, свою землю та свою Батьківщину, він добровольцем пішов на фронт. Він усвідомлював усі ризики, але його рішення було непохитним. Під час служби Олександр постійно вдосконалював свої військові знання та навички. Він проходив навчання як у Німеччині, де отримував досвід від міжнародних партнерів, так і в Одесі, де поглиблював свої тактичні та стратегічні знання. Кожне тренування, кожен новий здобутий навик наближав його до того, щоб стати справжнім професіоналом своєї справи.Його бойовий шлях був сповнений випробувань, але Олександр завжди демонстрував надзвичайну сміливість і відвагу. За успішне виконання особливо важливих бойових завдань, Лисенко Олександр Сергійович був нагороджений медаллю Богдана Хмельницького «За мужність і відвагу». Це визнання його героїзму, його здатності приймати відповідальні рішення в критичних ситуаціях. Окрім нагороди, він також отримав підвищення по службі, що свідчило про високу оцінку його командирських якостей та професіоналізму.На жаль, 5 липня, виконуючи бойове завдання на Харківському напрямку, життя Олександра трагічно обірвалося. Він загинув як справжній Герой, захищаючи кожен клаптик української землі. Його подвиг не буде забутий.16 жовтня 2024 року, в знак глибокої поваги та вдячності за його особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, а також за вірність військовій присязі, Указом Президента України Олександра Лисенка було посмертно нагороджено Орденом Богдана Хмельницького ІІ ступеня. Ця найвища державна нагорода є свідченням його виняткового внеску у боротьбу за вільну Україну.Існує сила, здатна забрати життя, але вона безсила перед пам’яттю. З пам’яті рідних, близьких, побратимів та всієї Лохвицької громади ім’я Олександра Лисенка не зникне ніколи. Ми схиляємо голови у глибокій пошані перед родиною Героя, яка виховала такого відважного сина.Вічний спокій та світла пам’ять Герою!Дякуємо! Шануємо! Пам’ятаємо!