#люби_і_знай_свій_рідний_край

🌳Хто з мудрістю медолюба або ж поклоніння цілющості квітів посадив липу побіля історичного приміщення Пирогівської школи, скільки років вона дарує духмяні потоки Пирогам? Минувшина цупко тримає браму таємниці. Спробуємо хоча б дотично наблизитися до розгадки цієї чудової історії липи в Пирогівці, що стоїть як живий свідок минулого.

Здійснити ультразвукове сканування стовбура або радіовуглецеве датування, щоб визначити точний вік рослини, допоки можливості немає, проте, ґрунтуючись на низці історичних фактів та формульних розрахунках, ми можемо крок за кроком просуватися до істини про цю стару липу.

Відомо, що дрібнолисту липку на зламі 19 і 20 століть у свій дендропарк активно завозив славетний ентузіаст, доброчинець і пристрасний любитель рослин Василь Устимович. Його діяльність мала значний вплив на озеленення регіону, і саме його зусиллям, ймовірно, зобов’язана своєю появою ця прекрасна липа біля школи в Пирогівці.

У період з 1888 по 1916 роки відомий громадський діяч Василь Устимович був санітарним попечителем Пирогівської та Глобинської волостей. До його обов’язків входив контроль за станом здоров’я мешканців, а також значна турбота про навчальний процес. За архівними даними, Василь Васильович ґрунтовно переймався створенням належних умов для малечі. Окрім зовнішнього огляду учнів чотирьох Пирогівських освітніх закладів, він тісно спілкувався зі шкільним лікарем Пирогівського вищого початкового училища (1913 рік) Віктором Івановичем Кіршнером. Він також досліджував зразки води з колодязів (кожна школа та сільська амбулаторія мали свою окрему криницю), активно опікувався фізичним розвитком дітей, рекомендуючи їм рослинну терапію. Це підкреслює його глибокий інтерес до природи та її цілющих властивостей, що робить його ймовірним ініціатором посадки цілющих квітів липи поблизу Пирогівської школи.

Закоханий у дендрологію, діяльний поміщик Василь Устимович активно намагався поширювати саме декоративні дерева, яких на той час дуже бракувало в українських селах. Слід зазначити, що здебільшого господарі тоді плекали яблуневі, грушеві, черешневі сади, вишняки та виноградники. А за спогадами Бориса Лісовицького («Школа і Шкраби»), побіля кожної школи також буяла доглянута фруктова деревина. Отже, подарувати привабливу й оздоровчо-практичну лікарську культуру, якою є липа, Василь Устимович, звісно, сподобився б, і, напевно, не одну. Старожили згадували, що височенька липа буяла вже у 1942 році, коли вони ще малими хлопчаками бігали поблизу освітньої будівлі разом з однолітками, дратуючи німецьких вівчарок, коли загарбники перебували в школі під час нацистської окупації України. Ця стара липа була свідком важких часів для Пирогівської школи.

Після вигнання нацистів спалений дах школи потребував капітального відновлення. Найнеобхіднішим було дерево у великій кількості та шифер. Тому дошки липи, найімовірніше, знадобилися на невідкладні ремонтні роботи, що тривали до 1955 року. Радіючи завершенню відбудови, шкільний колектив прагнув насаджувати дерева та квітники побіля альма-матер, відновлюючи красу Пирогівки.

З огляду на світлини, віднайдені Віталієм Торубарою, в післявоєнний період дерев поблизу школи не було. Проте вже у 1967 році окрай закутня закладу підносилася у височінь цілюща тендітна медодарка. Нині ж ця липа з розлогою кроною перевищує свою сусідку – історичну будівлю – чи не вдвічі, підтверджуючи свою значущість для Пирогівської школи.

Вірогідно, хтось із педагогічного колективу, приміром, Павло Архипович Гудим, який часто милувався квітограєм липи, націлював писати твори про неї та фотографувався з учнями побіля чарівного, ошатного дерева. Він, можливо, запропонував відтворити довоєнну окрасу школи – знову висадити запашний каскад. Тим паче, що дендрологи Устимівського дендропарку активно поширювали саджанці освітнім закладам зі свого розсадника. А за спогадами Любові Невмивако, духмяних красунь у 60-ті роки було дві, а може, таїна історії знає і більше про цю липу біля школи. Це є частиною нерозгаданої історії липи в Пирогівці.

Споглядаймо це розкішне дерево родини мальвових у нинішній 70-й, а може, й 80-й сонячній, густо-духмяній сукні, що оновлює її фасон щорічно. Чаруймося пахощами медового трунку, зберігаймо цілющі квіти, набуваймо естетичну насолоду в миттєвостях квапливого літа! Колись дизайнери, напевно, наслідуючи липовий водоспад цвіту, наснажаться та й змоделюють ультрамодні сукні, де кожна квітка нестиме світу бажаний аромат! Ця стара липа є справжнім скарбом Пирогівки.

💕Сердечно дякую дендрологу Устимівського дендропарку Олені Білик, знавцям історії наших сіл Віталію Торубарі, Володимиру Верменичу та Любові Невмивако за відомості, пошуки і світлини!

©Автор – староста Пирогівського старостинського округу Тамара Кір’ян