Любов до рідної землі – це те, що об’єднує та надихає. Воїни, які віддали найцінніше – своє життя – заради України, назавжди залишаться в пам’яті народу та в наших серцях. Їхній подвиг – це приклад мужності, відваги та безмежної любові до Батьківщини.

Сьогодні, 3 квітня, минає перша річниця з дня загибелі Героя-захисника Фурмана Юрія Івановича, який народився в 1968 році в селі Лисогірка. Ця сумна дата нагадує нам про ціну, яку ми платимо за свободу та незалежність України.

Юрій Фурман загинув, виконуючи свій військовий обов’язок, мужньо захищаючи Україну від російського агресора в районі населеного пункту Урожайне Донецької області. Його героїзм та самопожертва заслуговують на вічну пам’ять.

Вшанувати пам’ять Героя на Алеї Пам’яті у селі Святець зібралися рідні, близькі, друзі та жителі громади. Присутні хвилиною мовчання вшанували світлу пам’ять Юрія, помолилися за упокій його душі та поклали квіти до його могили. Ці зворушливі моменти є свідченням глибокої скорботи та вдячності.

Настоятель церкви «Парафія Різдва Богородиці села Святець», отець В’ячеслав, провів поминальну панахиду, віддаючи шану загиблому воїну. Живі квіти, як символ пам’яті та поваги, були покладені до могили Юрія на кладовищі села Лисогірка.

З невимовним сумом та жалем схиляємо голови у глибокій скорботі, висловлюючи щирі співчуття всім рідним та близьким загиблого. Смерть Героя – це непоправна втрата для всіх нас. Пам’ять про Юрія Фурмана назавжди залишиться в наших серцях.

Вічна пам’ять, безмежна вдячність і слава українському воїну, який віддав своє життя за рідну землю та кожного з нас. Його героїчний вчинок – приклад для майбутніх поколінь.

Герої не вмирають, вони продовжують захищати нас із небес. Їхній подвиг надихає нас на боротьбу за вільну та незалежну Україну.