Люди старшого віку
Прикметником «старі» можна зачепити ту групу людей, яка себе так не ідентифікує, хоча цей варіант може часто траплятися в медіа та українському законодавстві. Крім того, з урахуванням загальносвітової тенденції подовження життя, стає неочевидним, людей якого віку зараховувати до цієї категорії. До речі, згідно з класифікацією Всесвітньої організації охорони здоров’я, старшим вважається вік 60-75 років, а старечим — 75-90 років. Тих, хто досягли 90 років і більше, прийнято називати довгожителями.
«Бабуся», «дідусь» вживаємо лише, коли треба вказати на родинні зв’язки.
Термін «пенсіонери» також бажано використовувати, залежно від контексту. Адже цей термін насамперед характеризує людей, що отримують пенсію безвідносно до віку. Бо пенсія може бути також призначена, наприклад, дитині або іншій особі по втраті годувальника тощо.
Якщо нам все ж таки потрібно позначити різницю у віці того покоління, про яке ми говоримо чи пишемо, можна говорити «старше покоління», «люди старшого віку», «старші люди». Також сьогодні в українському законодавстві використовується такий термін, як «люди похилого віку», а от в Європі, наприклад, про людей, що вийшли на пенсію, кажуть «люди третього віку».
Вживати словосполучення «Люди у віці 60+ / 75+» може бути не завжди коректно, оскільки вказівка на вік може бути ейджизмом та стигматизувати людину, визначаючи не лише її вік, а нібито й інші її характеристики. Щодо вислову «літні люди» також точаться дискусії, оскільки воно асоціюється з порою року та нагадує вислови накшталт «сонячні люди» чи «люди дощу».
Важливо пам’ятати, що вік у паспорті не завжди відображає справжній стан людини. Багато людей старшого віку не відчувають себе старими, вік не «похилив» їх і не обмежив, а отже називати їх «людьми похилого віку» недоречно.
Старість — це не лише фізичний стан, а й питання стану душі, внутрішнього настрою та життєвого духу.

Джерело інформації: Довідник безбар’єрності – https://bf.in.ua/