Лютий ворог і невблаганна смерть забирають життя українців, залишаючи по собі осиротілі родини, спустошені душі, безкінечну скорботу. І кожного разу у наших серцях відбувається особиста трагедія.

14 січня Кодимщина попрощалася із полеглим захисником України

ШЕВЧЕНКОМ СЕРГІЄМ ОЛЕКСІЙОВИЧЕМ.

До останньої хвилини ми усі вірили, що «зниклий безвісти» – це не остаточний вирок, ще жевріла надія, аж поки офіційне сповіщення про смерть не розтерзало усі сподівання.

Попрощатися із загиблим воїном цього дня прийшли представники влади і громади, військові, побратими, друзі, знайомі і незнайомі з ним земляки. Заступник міського голови Руслан Онуфрієнко, заступник начальника управління соціального захисту населення Подільської РДА Оксана Гайдук, начальник 3 відділу Подільського РТЦК та СП, підполковник Юрій Самойленко, ієромонах, настоятель церкви Святого Архістратига Божого Михаїла Православної Церкви України Отець Нестор говорили, зокрема, про жертовний подвиг Сергія, який ми ні за яких обставин не маємо права забути. Сьогодні Сергій – це той наріжний камінь правди і істини для України, який показує шлях до перемоги. І кожен з нас має змінитися, якщо досі ще перебуває у полоні якихось ілюзій чи неправди. Єдиний вірний шлях до миру – це боротьба, якій присвятив власне життя, серед тисяч інших, наш земляк Сергій. Промовці висловили щирі співчуття родині військовослужбовця, згадуючи його відвагу, самопожертву та незламну відданість Вітчизні.

Щільним «живим» коридором провела Кодимщина бійця до місця вічного спочинку; трикратним салютом віддали останню честь герою, сповістивши всесвіт про те, що згасла ще одна зірка на українському небосхилі правди і свободи.

То яким ми запам’ятаємо Сергія?

Харизматичний, креативний, сучасний, непохитний, відважний, надійний, справедливий, з гострим гумором – та ще безліч характеристик кожен з нас може додати, і ці риси створюють образ справжнього лідера, друга, натхненника та героя, на якого можна покластися у найскладніші часи.

Карбуймо навіки у пам’яті це ім’я:

ШЕВЧЕНКО СЕРГІЙ ОЛЕКСІЙОВИЧ

солдат, військовослужбовець 3 механізованого відділення 2 механізованого взводу 2 механізованої роти військової частини А4279 при виконанні бойового завдання неподалік населеного пункту Вовчанськ Чугуївського району Харківської області 23.11.2024 року загинув, отримавши поранення, несумісне з життям.

29.05.1976-23.11.2024

Слава і вічний спомин українському герою-захиснику!

Слава Україні!
Героям слава!

#славаукраїні
#героямслава #українапереможе #ЗСУ #загиблігерої #Кодимськоїгромади #Шевченко