Літературний квартирник пам’яті Тараса Шевченка…

У теплі березневі дні наша школа знову стала місцем, де зібралися палкі любителі художнього слова. Саме у ці дні український народ віддає честь і шану великому Кобзарю – Тарасу Шевченку. Шевченко – це не просто ім’я, це символ нескореності, боротьби та любові до рідної землі. Він був пророком, художником, поетом, який зміг передати глибину української душі крізь століття. Його творчість надихає, підтримує та дає відповіді на найважливіші питання.

Щоразу ми відкриваємо для себе нового Шевченка. Він постає перед нами як академік, дослідник, художник, поет, революціонер, друг, брат… Кожна грань його особистості вражає та надихає. Цілого життя не вистачить, щоб повністю пізнати Тараса Шевченка, але прагнення до цього робить нас кращими.

Як би банально це не звучало, але Тарас Шевченко – справжній символ боротьби. Боротьби за пробудження народу, за його просвітлення і єдність. Його слово було зброєю в боротьбі проти гноблення, а його поезія стала гімном свободи. Шевченко супроводжує нас і в ці важкі дні протистояння одвічному ворогу. Його слова зігрівали душі під час Революції гідності, його рядки надихали наших захисників вигнати окупантів з української землі.

Сьогодні кожен із нас поділився своїми думками про Шевченка, про його творчість, про його величні посили. Його поезія – це скарбниця мудрості, з якої ми черпаємо натхнення та силу. «У тяжкі моменти ми можемо розгортати Шевченкового «Кобзаря», наче Біблію, і на який рядок не натрапили б наші очі, ми отримаємо відповідь, розраду, натхнення…», – саме такі слова прозвучали сьогодні.

Шевченко – це не камʼяна статуя, що дивиться на нас суворим задуманим поглядом. Він завжди з нами, у наших серцях та душах. Його слова продовжують жити, надихаючи нові покоління українців.

«Шевченко був молодим. Шевченко завжди молодий», – слова геніального Івана Драча, які найкраще передають геній особистості Великого Кобзаря. Його спадщина – це невичерпне джерело мудрості та натхнення. Так, його нелегко осягнути, але це до снаги тим, хто «… і чужому научається, й свого не цурається.» Пам’ять про Тараса Шевченка живе в наших серцях, надихаючи нас на великі звершення.

Учень 11-Б класу, Міністр дозвілля
учнівського самоврядування Журавнівського КЗЗСО школи-ліцею
Сорока Роман