Поточна ситуація на фронті в Україні залишається напруженою. Після тривалого тиску та невизначеності щодо переговорів про перемир’я, російська армія активізувала свої зусилля. Росія почала літній наступ, метою якого є підірвати моральний дух українського населення та досягти хоча б символічної перемоги для російського президента.

Минулі тижні відзначилися інтенсивними обстрілами українських міст. Російські війська використовують велику кількість керованих авіабомб, у той час як Україна відповідає ударами дронів по стратегічних об’єктах в глибині території Росії. Ці дії, ймовірно, є підготовкою до більш масштабної наступальної операції.

Костянтинівка під тиском: загроза оточення

Особливу увагу російські війська приділяють Костянтинівці, місту в Донецькій області. Вони розглядають його як важливий логістичний центр та потенційний плацдарм для подальшого наступу. Місто щодня зазнає авіаударів, а місцеві жителі намагаються покинути його до настання комендантської години. Українські сили готуються до оборони в умовах можливого напівоточення.

Начальник місцевої поліції Дмитро Кірдаяпкін гірко іронізує, називаючи ситуацію “дугою російського кохання”, маючи на увазі оточення міста з трьох сторін. Він вже бачив подібне в Горлівці у 2014 році та в Маріуполі у 2022 році. Зараз його команда працює в підземних укриттях, а вулицями їздять спеціально обладнані фургони, щоб уникнути ідентифікації дронами.

Наступ не обмежується Донбасом

Росія також нарощує військову присутність на північному сході, зокрема в Сумській області, де зосереджено понад 50 000 військовослужбовців. Вони поступово просуваються в напрямку обласного центру. Ситуація нагадує рейди українських сил в прикордонні райони Бєлгородщини минулого року. Вперше з 2022 року російські війська захоплюють майже стільки ж територій на півночі, скільки й на Донбасі.

На деяких ділянках фронту українські інженерні укріплення виявилися недостатньо ефективними проти нових російських технологій. Російська армія активно використовує дешеві дрони-камікадзе для ураження об’єктів та виснаження української оборони. Очікується, що після створення буферної зони Росія зосередиться на південних напрямках, таких як Запоріжжя та Донецька область, і продовжить тактику виснажливої артилерійсько-дронової війни.

“Останній ривок” чи нова фаза конфлікту?

Незважаючи на відсутність значних стратегічних проривів за останні роки, заяви полонених російських офіцерів вказують на те, що Москва розглядає літній наступ як спробу зламати опір України.

Михайло Кметюк, командир безпілотного підрозділу “Тайфун”, який діє під Покровськом, зазначає, що дії російських командирів характеризуються цинізмом, оскільки вони ставляться до солдатів як до витратного матеріалу. За його словами, велика частина новобранців гине, але Росія продовжує мобілізувати більше людей, ніж Україна. Вербування здійснюється за допомогою грошових стимулів, а не мобілізаційних наказів, що контрастує з ситуацією в Україні.

Зміна тактики: роль дронів у російській стратегії

Хоча існують сумніви щодо здатності Росії досягти значного прориву, характер поточного наступу свідчить про зміни в тактиці. Російські штурмові групи стають меншими, щоб зменшити втрати від ударів дронів. Однак це обмежує швидкість просування та призводить до великих втрат. Досі Росії не вдалося прорвати лінію оборони або розширити прорив.

Роман Костенко, офіцер спецназу та секретар оборонного комітету Ради, зазначає, що після Маріуполя російським військам не вдалося досягти подібних успіхів. Він підкреслює, що Костянтинівка тримається вже три роки, і ставить під сумнів стратегію противника, якщо всі їхні атаки зупиняються на підступах.

Нові виклики: Росія наздоганяє у дроновій війні

На передовій ситуація оцінюється обережніше. Офіцер 93-ї бригади з позивним Едуард попереджає, що Росія адаптується і починає перехоплювати ініціативу у використанні безпілотників.

Він описує ситуацію як “марафон дронів”, в якому Росія вирвалася вперед. Особливу загрозу становить новий підрозділ “Рубікон”, спеціальна дронова група, яка підпорядковується безпосередньо Міноборони РФ. Їхні дрони проникають в тил на відстань до 40 км, атакуючи лінії постачання на напрямку Костянтинівка–Покровськ.

Підрозділ “Рубікон” вперше з’явився поблизу Курська у 2024 році. Він використовує дрони-носії, які запускають менші апарати, керовані оптоволоконними кабелями або шифрованими частотами, що ускладнює їх перехоплення.

Китайський фактор і технологічна асиметрія

На фронті також спостерігається посилення російсько-китайської технологічної співпраці. Українська розвідка та президент Зеленський підтвердили, що Китай не тільки не продає дрони Україні, але й опосередковано підтримує російське виробництво. Це створює значну асиметрію, особливо у сфері розвідки.

Незважаючи на технологічну перевагу противника в окремих областях, ЗСУ продовжують завдавати точні удари. Прикладом є знищення танка в ангарі на відстані від лінії фронту.

Однак загроза з повітря зростає. Сучасні російські дрони можуть літати на великій висоті та працювати в складних умовах, що вимагає використання ППО ближнього радіусу дії, такої як Hawk, Buk та інші подібні системи. Саме в цьому сегменті Україна відчуває найбільший дефіцит.