Іван Тимочко, голова Ради резервістів Сухопутних військ Збройних Сил України, коментуючи стратегічне бачення України у створенні нових оборонних структур, підкреслив, що Північноатлантичний договір, який створювався як потужне військове об’єднання, з часом почав втрачати свою першочергову функцію. Він зауважив, що багато країн-членів НАТО скорочували власні армії та військово-промислові комплекси, перекладаючи відповідальність за безпеку одна на одну. Це призвело до того, що всередині альянсу почали виникати менші, специфічніші угоди та блоки.

Експерт додав, що без повномасштабної агресії проти України НАТО, ймовірно, еволюціонувало б у зовсім інше об’єднання – можливо, з більшим економічним або політичним ухилом, а не чисто військовим. Він наголосив на неминучості ребрендингу НАТО, якщо альянс прагне відповідати сучасним викликам глобальної безпеки. Сучасний світ вимагає гнучкості та готовності до швидкої адаптації до нових загроз, і Україна своєю боротьбою показала, які вимоги постають перед військовими альянсами сьогодні.

Розмірковуючи про формування майбутніх військових альянсів, Іван Тимочко зазначив, що вони безумовно будуватимуться навколо України. Це пояснюється її унікальним географічним положенням у центрі Європи та її історичною роллю у протистоянні глобальним загрозам. За його словами, існує два ключові сценарії розвитку подій. Перший – це глибинний внутрішній аудит та переформатування НАТО, в результаті якого Україна посяде місце одного з ключових партнерів. Другий сценарій передбачає створення абсолютно нового військового об’єднання, так званої «Коаліції охочих», яка буде здатна ефективно реагувати на сучасні військові та геополітичні виклики. Обидва варіанти підкреслюють зростаючу важливість України для європейської та світової безпеки.

Щодо причин, чому західні країни не бажають повного краху держави-агресора, Іван Тимочко виділяє три основні чинники. По-перше, існує побоювання втрати контролю над процесами на її території у випадку її дезінтеграції, що може призвести до непередбачуваних наслідків. По-друге, хаос, який супроводжуватиме такий розпад, загрожує втратою контролю над її значним ядерним арсеналом, що є критичним ризиком для глобальної стабільності. І по-третє, експерт вважає, що ця країна виконувала роль своєрідного офшору, дозволяючи відмивати значні кошти, які потім акумулювалися у європейських фінансових установах. Ці причини вказують на складність геополітичних рішень та їхній вплив на глобальні процеси.