Безбар’єрність в українських медіа: коректна комунікація та інклюзія

Українські медіа все частіше звертаються до теми безбар’єрності, але майже в половині випадків використовують некоректну термінологію. Це не є звинуваченням, а скоріше, нагодою для професійної рефлексії. В умовах екстремальної роботи, мова не завжди встигає за швидкими змінами реальності.

Війна зробила видимими важливі аспекти життя, зокрема, інвалідність. Тягар стигматизації інвалідності, успадкований з радянських часів, коли слово «інвалід» використовувалося як образа, досі відчутний. Україна на законодавчому рівні усунула визначення «інвалід» у 2018 році, але потрібні роки, щоб подолати ярлики та стигми в колективній підсвідомості та побутовій мові.

Це спільна робота, що потребує зусиль усього суспільства, включаючи медіа, блогерів та лідерів думок. На спеціальній події «Коли можеш розправити крила», присвяченій початку тижня безбар’єрності, обговорювалися ці питання за участі представників ЗМІ, бізнесу, архітектурного середовища та ветеранської спільноти.

Як комунікувати коректно? Важливо пам’ятати, що завжди на першому місці – людина, а потім – її досвід. Тому правильно говорити «людина з інвалідністю» або «людина, звільнена з полону». У відеолекції «Коли можеш комунікувати без бар’єрів», створеній на основі «Довідника безбар’єрності», детально розглядаються ці питання. Довідник призначений для медіа, комунікаційників, лідерів думок, освітян, держслужбовців, громадських активістів та всіх, хто прагне етичного спілкування.

Мова програмує нашу дійсність. Якщо прагнемо рівних можливостей та інклюзії, необхідно включити їх у наше спілкування. Дякуємо партнерам з громадської організації «Безбар’єрність», Дитячому фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні, Центру соціальних змін і поведінкової економіки за можливість усунути бар’єри як з мови, так і зі шляху українців.