9-20 Гаряча лінія Олександра Поворознюка 068 802 3551 
Додати свою новину Відкрити/Закрити ФільтриСкинути

Війна, Життя, Зіньківська Отг, Суспільство

Ігор Березанець повернувся з полону: історія незламності

🕊 Майже два роки незламності та очікування. З радістю повідомляємо: Ігор Березанець, наш відважний земляк, нарешті повернувся додому з російського полону. Він пройшов через нелюдські випробування у ворожих в’язницях, але зберіг свою гідність та віру в Україну. Це повернення з полону є довгоочікуваною подією для всієї країни.

🏡 Першими зустріли та привітали українського захисника його рідні та сусіди, що мешкають у тому ж багатоквартирному будинку. Сьогодні ж уся Зіньківщина зустрічає свого героя з відкритими обіймами, демонструючи справжню єдність та підтримку. Громада щиро радіє цьому звільненню з полону, яке стало символом надії.

🎖 У Ветеранському просторі Центру «Берегиня», дотримуючись уже усталеної тут традиції, поряд з іншими військовими відзнаками, Ігор Березанець залишив свої шеврони. Цей жест символізує його нерозривний зв’язок з побратимами та відданість військовій справі.

Віддаючи глибоку шану полеглим побратимам та всім загиблим українцям, командир відділення десантно-штурмових військ Ігор Березанець доєднався до Загальнонаціональної хвилини мовчання, що відбулася у Зіньківській міській раді. Присутні, висловлюючи щиру подяку за його незламність, стійкість та надзвичайну мужність, вручили військовослужбовцю квіти та цінні подарунки від усієї громади Зіньківщини. Це є свідченням глибокої поваги до його героїчного шляху.

🤝 Після офіційної частини, український захисник поспілкувався із секретарем Зіньківської міської ради Олександром Прокопенком та першим заступником Зіньківського міського голови Інною Авраменко. Під час зустрічі Ігор не лише поділився своїми подальшими планами на життя, а й відверто розповів про ті жахіття, що довелося пережити за час перебування в полоні. Його історія — це важливе свідчення про ціну свободи.

🪖 До лав Збройних Сил України Ігор Березанець долучився влітку 2022 року, коли країна особливо потребувала відважних воїнів. Він проходив підготовку у складі навчального центру Десантно-штурмових військ ЗСУ, де швидко проявив себе як вмотивований та витривалий боєць. Захищав країну на одному з найгарячіших напрямків – харківському. Його фізична підготовка, здобута завдяки багаторічним тренуванням на ниві вільної боротьби, де він є кандидатом у майстри спорту, та наявність вищої освіти, дозволили йому швидко стати командиром відділення. Це демонструє його виняткові лідерські якості та професіоналізм.

💔 У вересні 2022 року, під час виконання бойового завдання, Ігор отримав поранення, але після лікування, не вагаючись, повернувся на передову, демонструючи свою непохитну волю до перемоги.

🩹 У російський полон відділення Ігоря Березанця потрапило поблизу ворожих позицій під час спроби евакуації двох побратимів – одного загиблого та одного пораненого. Навіть у критичний момент, командир Березанець встиг надати першу допомогу та перев’язати пораненого товариша, що свідчить про його самовідданість та турботу про своїх людей.

🚫 Найважчим випробуванням під час перебування у ворожій в’язниці для Ігоря була повна заборона спілкування рідною, українською мовою, а також постійна та агресивна ворожа пропаганда, спрямована на моральне пригнічення. Ці фактори були покликані зламати дух українських військових, але не змогли цього зробити.

💪 Та навіть у таких жорстких умовах Ігор Березанець не дозволяв собі розслаблятися: він активно тренувався, підтримував тих, хто був поруч, надаючи їм надію та силу. Його воля до життя та незламний дух стали прикладом для багатьох.

🌱 У неволі наш земляк з позивним «Береза» чітко поставив перед собою головну мету — обов’язково повернутися додому живим та у гарній фізичній формі. Його життєвий девіз – «завжди йти вперед» – допоміг йому витримати всі труднощі та зберегти віру в майбутнє України.

🥹 Після довгоочікуваного обміну, коли Ігор Березанець зустрівся зі своїми рідними на Вінниччині, де після полону хлопці проходили реабілітацію, молодий чоловік не зронив сльози. Проте, коли автобус, який віз їх додому, проїжджав повз зустрічаючих, і він побачив, скільки незнайомих людей вийшли їх привітати, його емоції взяли гору – він не зміг стримати сліз. Це був момент справжнього народного визнання та вдячності.

🇺🇦 Історія Ігоря Березанця — це яскравий приклад незламності духу, відданості та безмежної віри в Україну. Ми пишаємося ним та кожним нашим захисником, який щодня доводить свою мужність і героїзм. Віримо в те, що всі, хто нині перебуває в російському полоні, обов’язково повернуться додому, і кожен з них отримає таку ж теплу та щиру зустріч.

Увійти, щоб коментувати

Зареєструватися, щоб коментувати

Пароль буде надіслано вам на email.

x
Помічник