🕯️ Малолюбашанська громада провела в останню путь Героя – молодшого сержанта Андрія БУЧМЕНЮКА

26 липня 2025 року назавжди закарбується в пам’яті мешканців Малолюбашанської громади як день глибокого болю та нескінченної гордості. Сьогодні громада провела в останню путь свого сина – молодшого сержанта Андрія Юрійовича БУЧМЕНЮКА, який віддав життя за Україну. Ця подія є глибоко зворушливою для всіх, хто цінує мужність і самопожертву.

▪️ Андрій народився 13 березня 1991 року в селі Мала Любаша. Зростав добрим, чесним та працьовитим. Був людиною з великим серцем і відкритою душею. Його життєвий шлях — це приклад справжнього патріотизму: у найважчі моменти для України він не залишився осторонь, демонструючи виняткову відданість Батьківщині.

Ще з перших років війни Андрій став до лав захисників і був учасником Антитерористичної операції. У мирний час працював за кордоном, але коли у 2022 році ворог знову ступив на українську землю, він добровільно повернувся додому. Залишивши звичний комфорт і спокій, він знову взяв зброю до рук, щоб стати на захист рідної держави, демонструючи незламний дух і любов до своєї землі. Його рішення було свідомим і сповненим глибокого патріотичного обов’язку.

🕯️ 27 січня 2024 року, під час одного з найзапекліших боїв на Донеччині, Андрій зник безвісти. Місяці напруженого чекання, молитов та надії завершилися страшною звісткою. Лише 21 травня 2025 року було офіційно підтверджено: унаслідок артилерійського обстрілу Герой загинув того самого дня, коли обірвався зв’язок із ним. Його відвага перед обличчям ворога є незаперечною.

Тіло воїна повернулося додому через півтора року. І сьогодні – знайшло вічний спочинок у рідній землі. Малолюбашанська громада вийшла назустріч своєму Герою. Люди зустрічали похоронний кортеж, утворивши живий коридор пошани. Дорослі та діти, односельці, побратими, представники влади та духовенства – всі прийшли, щоб віддати останню шану. У тиші, з квітами та зі сльозами, громада схилила голови перед величчю його подвигу, вшановуючи пам’ять Андрія.

▪️ Після молитви в домі Героя траурна процесія вирушила до пам’ятника «Борцям за волю України» та пішою ходою до Свято-Покровського храму, де відбулася панахида та церемонія прощання. У храмі лунала щира молитва за упокій душі воїна, слова подяки, болю та прощання. Це був день глибокої скорботи та мовчазного єднання громади навколо пам’яті одного з найкращих своїх синів. Люди не стримували сліз, адже загинув не просто воїн, а людина, яка жила серед нас, яку знали, любили й шанували. Його життя – приклад. Його смерть – жертовна. Його пам’ять – вічна.

🙏🏻 Андрію, ти назавжди в наших серцях. Слава Герою! Вічна пам’ять! 🇺🇦