9-20 Гаряча лінія Олександра Поворознюка 068 802 3551 
Додати свою новину Відкрити/Закрити ФільтриСкинути

Війна, Славутська Отг, Суспільство

Славута вшановує Героя: вічна пам’ять Олексію Попелю

💔«Мамо, коли тато прийде додому?» — це запитання тепер відлунює у серці маленької донечки, залишившись без відповіді. Місто Славута схиляє голови у глибокій скорботі, вшановуючи пам’ять свого відважного сина, Героя Олексія Попеля, який віддав найцінніше — своє життя — за свободу та майбутнє України. Це слова, що стискають горло і серце, коли доводиться прощатися з тим, хто поклав душу за нас усіх. Сьогодні вся Славутська громада оплакує світлу пам’ять солдата Попеля Олексія Леонідовича — людини незламного духу, доброї, чесної та відданої. Він назавжди залишиться прикладом мужності та самопожертви.

Олексій Попель народився 31 березня 1992 року у рідній Славуті. Його шлях до героїзму розпочався ще зі шкільної лави. З 1999 по 2009 роки він здобував освіту у Славутській загальноосвітній школі №6, де вже тоді проявлялися його особливі риси: відповідальність, врівноваженість та безмежна чесність. Ці якості стали міцною основою його життєвого та військового шляху. Після закінчення школи, прагнучи бути корисним суспільству, Олексій здобув професію електрогазозварювальника у Нетішинському професійному ліцеї, де його руки вчилися створювати, будувати та допомагати іншим.

У 2010 році Олексій Попель був призваний на строкову військову службу, що стало першим кроком на його шляху захисника. Після завершення служби, він повернувся до цивільного життя, працюючи, зокрема, у сфері таксі. Кожна поїздка для нього була не просто роботою, а нагодою для спілкування, допомоги та підтримки людей. З 2018 року він присвятив себе службі у Державній службі охорони Національної поліції України, де втілював принципи порядку, дисципліни та честі. Олексій був тією людиною, яка не могла залишитися осторонь, коли рідна країна опинилася під загрозою.

У червні 2024 року Олексій був мобілізований до лав Національної гвардії України, приєднавшись до батальйону оперативного призначення військової частини 3017 на посаді помічника гранатометника. Він чудово розумів, що поки українські воїни стоять на захисті рідної землі, ніхто не має права на байдужість. Тому без страху і з незламною гідністю він ніс свою службу, ризикуючи щодня заради миру та безпеки кожного з нас. У березні 2025 року, під час виконання надважливого бойового завдання поблизу села Удачне, що під Покровськом на Донеччині, Олексій зазнав важкого поранення.

Після цього настали чотири місяці героїчної боротьби за життя у шпиталі. Чотири місяці надії, нескінченних молитов рідних та близьких, сліз і нестерпного чекання. Маленька донечка постійно запитувала: «Мамо, коли тато прийде додому?», і всі так прагнули дати їй відповідь, яка б не ранила її серце. На жаль, 4 липня 2025 року серце Олексія Попеля зупинилося. Серце Героя. Серце людини, яка безмежно любила життя і віддала його за нас, за майбутнє України. Його дружина залишилася наодинці з маленькою донечкою, яка ще не може осягнути гіркоту втрати. Мама Олексія так і не дочекалася мирних днів, щоб знову обійняти сина. Без брата залишилася сестра, без хресного — похресниця. Цей біль є спільним для всієї родини, Славутської громади та всієї України, адже ми втрачаємо найкращих синів і дочок.

Олексій Попель був рішучим, наполегливим, чесним, надзвичайно відданим та сміливим. Він любив риболовлю, захоплювався автомобілями, цінував рух і саме життя. Але понад усе він любив свою родину та Батьківщину. Саме ця любов привела його на передову. Він захищав кожного з нас, забезпечуючи наше мирне небо. Його командування відзначило його заслуги високими нагородами: почесним знаком «За Нескореність» та медаллю «Ветеран війни, учасник бойових дій». Однак його найбільша нагорода – це наша невмируща пам’ять, щира вдячність і непохитна обіцянка, що його подвиг ніколи не буде забутий.

Міський голова, виконавчий комітет, депутати Славутської міської ради та вся Славутська громада висловлюють найглибші співчуття рідним та близьким цього видатного українського Воїна. Ми віримо, що донька Олексія виросте у вільній та незалежній Україні, за яку боровся її батько. Ім’я її батька – Олексій Попель – навіки залишиться у строю Героїв, у строю безсмертної пам’яті.

СЛАВА УКРАЇНІ! ГЕРОЯМ СЛАВА! ГЕРОЮ ПОПЕЛЮ ОЛЕКСІЮ — ВІЧНА ПАМ’ЯТЬ І ВІЧНА СЛАВА!


Увійти, щоб коментувати

Зареєструватися, щоб коментувати

Пароль буде надіслано вам на email.

x
Помічник