«Мам, дивись, тут наш тато». Ці слова, сповнені болю та любові, лунають біля виставки «Речі, які говорять». Це місце, де предмети, що належали загиблим героям, стають свідками їхніх історій, промовляючи голосами, що голосніше за будь-які слова. Кожна річ – це відлуння минулого, частина життя, яке обірвала війна.

«Мій Василько все вмів робити. Він навіть серветки вишивав. А ще колекціонував старовинні гроші і монети. Так багато речей хотілось принести на цю виставку. Це ж памʼять», – ділиться мати загиблого бійця. Її голос тремтить, але в очах – гордість за сина, майстра на всі руки, колекціонера, творчу натуру, чиє життя обірвалося занадто рано.

«Знаєте, як ловив рибу мій кум Володя? Голими руками. Коли почалась війна, його 23-річний син пішов на війну. І кум пішов, хоча мав інвалідність. Довго вважався зниклим безвісти. Через півтора року його тіло вдалося повернути. Зараз село, де він загинув, знову в окупації», – розповідає інший відвідувач виставки, згадуючи свого кума, чоловіка, який навіть попри інвалідність, пішов захищати країну, наслідуючи приклад свого сина. Його історія – це символ самопожертви та любові до Батьківщини, трагічний шлях, що закінчився в окупованому ворогом селі.

Стенди виставки розповідають про Андрія, який цікавився усім, любив книги і гори; Віталія, який проводив спортивні турніри в памʼять про загиблих побратимів; усміхненого і щирого Юрія, який завжди був готовий прийти на допомогу; майстра на всі руки Василя; Романа, що здобував медалі на міжнародних змаганнях; Богдана, який захоплював усіх своєю щирістю й добротою; Сашка, який мріяв створити родину з коханою дівчиною, та загинув під ворожим обстрілом, прикривши собою побратима. Їхні життя, їхні мрії, їхні досягнення – все це тепер уособлюють експонати цієї пам’ятної виставки.

Виставка «Речі, які говорять» – це не просто зібрання артефактів. Це місце, де тиша наповнена спогадами, де світлини розповідають про безцінне, де кожен предмет стає потужним нагадуванням про подвиг тих, хто віддав своє життя за майбутнє України. Тут зібрані не просто речі, а історії незламності духу, любові до ближнього і безмежної відваги. Кожна вишита серветка, кожна монета, кожна книга – це крихітна частинка великої історії країни, написаної кров’ю та любов’ю.