Quis custodiet ipsos custodes?

Хто буде стерегти самих сторожів?

Вищий антикорупційний суд (ВАКС) було створено з метою розгляду найважливіших корупційних справ, що викликають значний суспільний резонанс. Від цієї інституції очікувалася бездоганна та прозора робота, адже будь-яке порушення встановлених процедур негативно впливає на довіру суспільства до правосуддя. У цій статті ми пропонуємо детально розглянути, чи завжди автоматизований розподіл справ у ВАКС відбувається у передбаченому законом порядку. Чи були випадки недбалості, або ж можливо мало місце штучне створення умов для організації авторозподілу між завчасно визначених суддів?

Як має функціонувати система розподілу справ

Система автоматизованого розподілу справ є ключовим елементом справедливого правосуддя. Це розподіл проваджень через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему (ЄСІТС), яка мусить бути надійно захищена від будь-якого несанкціонованого втручання та маніпуляцій. Система покликана фіксувати дату і час проведення розподілу, повний список суддів, що брали участь, а також причини виключення окремих суддів з цього списку. Вона повинна враховувати спеціалізацію суддів, їхнє поточне навантаження, форму участі у розгляді справи (одноособово чи у складі колегії), а також виключати зі списку тих, хто перебуває у відпустці, на лікарняному чи навчанні.

Зібрані нами дані свідчать, що автоматизований розподіл судових справ у кримінальному провадженні здійснюється судом згідно з чинними на дату здійснення авторозподілу нормативно-правовими актами, зокрема:

• Кримінальним процесуальним кодексом України;
• Законом України “Про судоустрій і статус суддів”;
• Положенням про порядок функціонування окремих підсистем ЄСІТС (рішення ВРП від 17.08.2021 №1845/0/15-21);
• Положенням про автоматизовану систему документообігу суду;
• Засадами використання автоматизованої системи документообігу Вищого антикорупційного суду, затвердженими рішенням зборів суддів ВАКС.

Спеціалізація та персональні склади постійних колегій суддів Вищого антикорупційного суду встановлюються відповідним рішенням зборів суддів ВАКС, з урахуванням вищезазначених нормативних вимог. Розподіл повинен відбуватися за принципом випадковості, що, однак, не є абсолютною. Імовірність призначення конкретного судді залежить від його поточного коефіцієнта навантаження: суддя з меншим навантаженням має вищий шанс бути обраним для розгляду нової справи. Згадані Положення та Засади містять вичерпний перелік підстав для виключення судді з розподілу, серед яких період відпустки, відрядження, тимчасової непрацездатності, а також проходження навчання чи підвищення кваліфікації за наявності відповідного наказу. За таких обставин система має автоматично виключати суддю зі списку. Кожен етап цього процесу фіксується у протоколі авторозподілу, який генерується системою автоматично. Протокол містить дані про дату та час розподілу, список усіх суддів, причини виключення окремих суддів та підстави для повторного розподілу. Дотримання цих правил є вирішальною умовою для прозорого формування складу суду, що забезпечує справедливе правосуддя. Якщо ці правила порушуються, це підриває неупередженість суду та законність прийнятих рішень, ставлячи під сумнів довіру до ВАКС.

Сумнівні обставини в автоматизованому розподілі

За інформацією, отриманою з відкритих джерел, 6 березня 2025 року ЄСІТС визначила справу до одноособового розгляду у так званій “газовій справі” народного депутата Ярослава Дубневича. Суддею-доповідачем була обрана Катерина Сікора, яка, за даними Національної школи суддів України, у цей період проходила підготовку для підтримання кваліфікації (лист №09-05/637 від 18.03.2025). Згідно з встановленими правилами, система мала б автоматично виключити її з розподілу. Проте цього не сталося. Більше того, протокол демонструє, що колеги судді Сікори, які також були на навчанні, були коректно виключені з переліку із зазначенням підстави “Зайнятість згідно табелю (підвищення кваліфікації)“. Водночас, суддя Катерина Сікора виявилася єдиною учасницею розподілу, що свідчить про порушення принципу рівних умов та автоматизованості відбору, а також недотримання принципу випадковості (пп. 58, 60, 63 Положення про ЄСІТС).

Згідно з наказом ВАКС від 14.02.2025, графік навчання судді Сікори передбачав її участь у навчальних заходах 3-5 та 7 березня, тоді як 6 березня було робочим днем. Табель обліку робочого часу демонструє присутність Сікори К.О. на робочому місці та відпрацювання 8,15 години 6 березня 2025 року. Однак Національна школа суддів України стверджує, що суддя Сікора була на навчанні саме 6 березня за відповідною програмою. Ця розбіжність у документах ВАКС та Національної школи суддів України щодо перебування судді на підготовці у день проведення авторозподілу створює правовий дуалізм: суддя нібито одночасно слухала лекції та здійснювала правосуддя. Це не питання квантової фізики, а реальність українського антикорупційного суду. Отже, виникають обґрунтовані сумніви щодо дотримання принципу випадковості та прозорості автоматизованого розподілу справ, що може негативно впливати на довіру до ВАКС загалом.

Випадковість чи вибірковість у призначенні суддів?

Ще одним важливим аспектом є той факт, що суддя Катерина Сікора вже розглядала аналогічну справу як головуюча – також про нібито заволодіння газом, за участю тих же осіб і в той самий період. Таке поєднання обставин, з огляду на вимоги ст. 75 Кримінального процесуального кодексу, виключає участь судді у провадженні, оскільки викликає обґрунтований сумнів у її неупередженості. Надалі у справі була сформована колегія суддів. Після відводу її членів кілька разів проводилися повторні розподіли та визначались окремі члени колегії. Проте саме такий первинний розподіл, за якого було визначено головуючого суддю, задав юридичну конфігурацію провадження, чим поставив під сумнів справедливість суду в розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Порушення порядку відбору головуючого судді у справі також ставить під сумнів правомірність визначення всієї колегії, оскільки справа розглядається постійною колегією суддів, до складу якої входить визначений автоматизованою системою суддя-доповідач.

Відповідальність за маніпуляції з системою

Як відомо, Fraus omnia corrumpit (Обман псує все), а маніпуляції з системою розподілу руйнують довіру до всього правосуддя. Якщо це є технічним збоєм через недбалість працівників апарату, то існують ознаки службової недбалості (ст. 367 КК) через порушення п. 58, 60 Положення про ЄСІТС, оскільки йдеться про істотну шкоду правам учасників процесу та інтересам правосуддя. Якщо ж мало місце навмисне втручання у роботу автоматизованої системи розподілу справ у ВАКС (ст. 376-1 КК) з метою вплинути на визначення головуючого судді у конкретному провадженні, то це є прямим порушенням принципу випадковості та прозорості розподілу, що прямо заборонено законом (ч. 2 ст. 8 та ч. 7 ст. 15 Закону “Про судоустрій і статус суддів”). Ці гіпотези мають бути ретельно перевірені як прокуратурою, так і правоохоронними органами для з’ясування, чи відбувалося втручання в діяльність судових органів (ст. 376 КК) з метою впливу на перебіг розгляду справи. Також залишається невідомим, чи понесуть хоча б дисциплінарну відповідальність керівництво, посадові особи апарату суду або ж судді ВАКС, якщо буде встановлено свідоме порушення порядку формування складу суду чи невжиття заходів для запобігання порушенням.

Особливості кар’єри судді Катерини Сікори

Суддя Катерина Сікора, яка наразі розглядає справу Дубневича, була призначена суддею ВАКС Указом Президента від 11.04.2019 №128/2019. Можна припустити, що вона мала особливу довіру у колективі, оскільки у вересні того ж року її обрали секретарем зборів суддів ВАКС, на яких були затверджені ті самі Засади використання автоматизованої системи документообігу. Проте, у її щорічній декларації за 2020 рік Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) виявило “відомості, які відрізняються від достовірних” на суму понад 2,1 млн. гривень. Порушення стосувалися вартості нежитлових приміщень, двох квартир у Києві, земельної ділянки та двох квартир у місті Дніпро, що належали чоловікові судді. За результатами повної перевірки декларації НАЗК склало довідку та обґрунтований висновок про виявлення ознак корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення (стаття 366-2 КК), направивши документи до Державного бюро розслідувань. Відомості були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Однак, згодом ДБР поінформувало про закриття кримінального провадження у зв’язку з відсутністю складу злочину. Суддя Катерина Сікора також зверталася до суду з позовом до НАЗК, вимагаючи визнати протиправними дії щодо перевірки її декларації, а також декілька разів позивалася до ВАКС щодо стягнення недоотриманої суддівської винагороди, що свідчить про наявність внутрішнього конфлікту або необхідність документального підтвердження підстав для виплат.

Наслідки для українського правосуддя

Кожне порушення процедури автоматизованого розподілу справ – це удар по фундаменту судової системи. Особливо це стосується ВАКС, який мав стати взірцем доброчесності та прозорості. Якщо систему можна “налаштувати” під конкретного суддю, то про яку неупередженість може йти мова? Якщо суддя може одночасно працювати та навчатись, то які ще “фокуси” можливі в українському правосудді? Довіра до суду та судової системи будується роками, але може бути зруйнована миттєво. Кожен такий випадок – це крок назад у боротьбі за справедливий суд та зміцнення антикорупційної інфраструктури. На жаль, існують побоювання, що прокуратура не проведе ретельного розслідування, і такі збої спишуть на “технічні проблеми”. Не буде налагоджено постійного аудиту ЄСІТС незалежними експертами, що залишить систему непрозорою. А головне, ймовірно, не буде жодної персональної відповідальності за кожне виявлене порушення, що створить атмосферу безкарності. Автоматизований розподіл – це не просто технічна процедура, це гарантія того, що справу розглядатиме неупереджений суддя, а не той, кого “призначили” зацікавлені особи. Цю гарантію, на жаль, було втрачено, як і право на справедливий суд для багатьох українців.