Пропагандистка Маргаріта Сімоньян марить часами, коли вона зможе у Києві заспівати «Ніч яка місячна». Ця «Украінская песня, которую знаєт каждий рускій, пєсню із вєлікого совєтского фільма», – пише Маргаріта, демонструючи своє незнання української культури та історії.

Маргаріта Сімоньян не усвідомлює, що це зовсім не «пєсня із вєлікого совєтского фільма». Насправді, слова та музику до цієї пісні створили видатні українські митці – Михайло Старицький та Микола Лисенко. І сталося це задовго до появи будь-якого Радянського Союзу. Їй варто було б вивчити історію української пісні «Ніч яка місячна».

Пропагандистка Сімоньян також не знає, що мелодія з часом зазнала певних змін. Одним з авторів нової музики до пісні був кобзар, якого у 30-х роках минулого століття жорстоко репресував Радянський Союз. Його доля після арешту невідома, але ми розуміємо, що це, найімовірніше, означало табори або розстріл. З історії пісні «Ніч яка місячна» видно, як радянська влада нищила українську культуру.

Маргаріта Сімоньян не в курсі, що у Михайла Старицького та Миколи Лисенка була внучка – Вероніка. Її було розстріляно за наказом НКВС у Лук’янівській в’язниці у вересні 1938 року. Їй було лише 38 років. Батькам про її страту не повідомили, і вони ще декілька років продовжували шукати свою єдину дочку серед живих, але засуджених у сибірських таборах. Трагічна історія родини творців пісні «Ніч яка місячна».

Через кілька років після цього, радянська влада провела обшуки в помешканні дочок Михайла Старицького, після чого їх відправили на каторгу. Одна з них померла по дорозі, а інша – на каторзі в Казахстані. Радянська влада нещадно розправлялася з українською інтелігенцією та їхніми родинами.

Хочеться сказати Маргаріті Сімоньян: нехай тобі ця «пєсня із вєлікого совєтского фільма», яка насправді є піснею нашого великого Михайла Старицького, чий рід знищила радянська влада, стане поперек горла. Історія пісні «Ніч яка місячна» – це історія трагедії українського народу.

Більше про онуку Михайла Старицького можна прочитати ось тут: https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=529711489167899&id=100063871579241

Виявляється, на її честь називали один із київських смаколиків, про який через нав’язаний совєтський общєпіт ми теж мало знаємо. Авторська Кухня Українська, що розповідаючи про забуту, втрачену, замовчувану українську кухню, розповідаєте ще й про українську історію.