Глобальні, Світові новини
Ордовицько-силурійське вимирання: катастрофа Землі 445 млн років тому
Ордовицько-силурійське вимирання: одна з найбільших катастроф в історії Землі. Дізнайтеся, як це сталося та чому.
Коли мова заходить про масові вимирання, багато хто згадує про крейдяно-палеогенове вимирання, що призвело до зникнення динозаврів через падіння астероїда. Однак, близько 445 мільйонів років тому, під час ордовицько-силурійського періоду, наша планета пережила ще більш масштабну катастрофу. Ордовицько-силурійське вимирання знищило приблизно 85% всього живого на Землі.
Земля в ордовицькому періоді: якою вона була?
Ордовицько-силурійське вимирання було одним з найбільш руйнівних в історії Землі. Ця подія відбулася ще до появи динозаврів та розвитку рептилій. Умови на планеті суттєво відрізнялися від сучасних.
В ордовицькому періоді клімат був значно теплішим, а концентрація вуглекислого газу в атмосфері була надзвичайно високою. Ландшафт також був зовсім іншим: відсутні звичні нам дерева і квіти. Ймовірно, єдиною зеленню були водорості, оскільки доказів існування розвиненої рослинності немає.
Майже все життя в ордовицькому періоді зосереджувалося в океані, де існувала величезна кількість дивовижних істот, які швидко еволюціонували. Саме в цей час з’явилися предки сучасних морських зірок, коралів та морських їжаків.
Завершення ордовицької ери
Кінець ордовицької ери був складним і багатоетапним процесом. На відміну від раптових катастроф, таких як падіння астероїда або виверження вулканів, ордовицько-силурійське вимирання відбувалося поступово. Спочатку на Землі різко похолодало, а потім почалося потепління. Після періоду похолодання планета знову почала нагріватися. Видам, які пережили льодовиковий період, довелося адаптуватися до спеки та нестачі кисню.
Причини цих подій досі остаточно не з’ясовані. За однією з теорій, цвітіння водоростей призвело до виснаження запасів кисню у воді. Інша гіпотеза пов’язує вимирання з посиленою вулканічною активністю, яка викидала в океани мінерали, що поглинали кисень. У будь-якому випадку, наслідки виявилися катастрофічними: глобальне вимирання знищило близько 60% родів і 85% видів. За масштабом смертності ця подія поступається лише масовому вимиранню наприкінці пермського періоду, яке відбулося приблизно 200 мільйонів років потому.
Ордовицько-силурійське вимирання – це нагадування про те, наскільки вразливим є життя на Землі та які масштабні наслідки можуть мати зміни клімату та екологічні катастрофи. Дослідження цього періоду допомагають краще зрозуміти сучасні екологічні виклики та розробити стратегії збереження біорізноманіття.
Дослідження показують, що морське життя стало одноманітним після масового пермського вимирання через глобальні зміни навколишнього середовища, які дозволили вижити і поширитися лише певним видам.


