Заступник італійської прем’єр-міністерки Маттео Сальвіні пояснив, чому він потиснув руку російському послу в Італії Олексію Парамонову під час дипломатичного заходу. Цей жест викликав значну критику в Італії, змусивши віцепрем’єра прокоментувати свої дії.

Сальвіні зазначив, що на заході були присутні дипломати з багатьох країн, і він привітався з усіма, включаючи російського посла, а також посла Іспанії та інших. Він виправдався, стверджуючи, що такий підхід є важливим для підтримки добрих стосунків та діалогу між країнами. «Я віддаю перевагу рукостисканню, а не сердитому погляду», — заявив він, намагаючись пояснити свою позицію.

Політик також додав, що його метою не є розпалювання війни або відправка солдатів на смерть. На думку Сальвіні, це не є метою жодної розумної людини. Однак, його коментарі були сприйняті як розпливчасті і не змогли розвіяти занепокоєння.

Низка опозиційних депутатів різко розкритикували Сальвіні за його приязнь до російського посла. Лідер Демократичної партії в Сенаті, Франческо Бочча, висловив занепокоєння щодо поведінки Сальвіні, поставивши під сумнів, що думає про це прем’єр-міністерка Джорджа Мелоні. Бочча наголосив, що така двозначність шкодить міжнародній репутації Італії, яка засуджує кремлівський режим.

Інші неоднозначні кроки Сальвіні

Цей інцидент став не першим випадком, коли Маттео Сальвіні опинився в центрі скандалу через свої висловлювання та дії щодо Росії. Наприкінці літа він виступив з критикою французького президента Еммануеля Макрона щодо ідеї відправлення миротворців в Україну. Ця заява викликала таку бурхливу реакцію, що Міністерство закордонних справ Франції викликало італійського посла для пояснень. Французька сторона наголосила, що висловлювання Сальвіні суперечать атмосфері довіри та історичним відносинам між двома країнами, особливо враховуючи їхню спільну позицію щодо підтримки України.

Варто також згадати, що у 2014 році Сальвіні підтримував анексію Криму Росією і був помічений на фотографії в футболці з зображенням Володимира Путіна на тлі Червоної площі. Ці дії та висловлювання викликають питання щодо його справжніх поглядів та впливу на зовнішню політику Італії.