Ми повинні пам’ятати подвиги наших Захисників та Захисниць, їхню велику жертву заради майбутнього України. Водночас, важливо не забувати про жорстокість російського народу, яка залишає глибокі рани в душі кожного українця. 22 березня минає друга річниця загибелі нашого Героя, Захисника України, ЧЕРНЕНКА Андрія Юрійовича (23.09.1983 – 22.03.2024). Андрій Черненко народився у місті Вишгород на Київщині. Здобув вищу освіту в Національному університеті водного господарства та природокористування, де також навчався на військовій кафедрі. Одружуючись з уродженкою села Осична Світланою, Андрій став частиною Оратівського краю і люблячим батьком для донечки Соломійки. На жаль, їхнє щасливе сімейне життя було зруйноване повномасштабною війною. Справжній український патріот, Андрій Черненко, з перших днів війни добровольцем мобілізувався до лав Збройних Сил України. Лейтенант Черненко А. служив командиром взводу інженерної бригади. Він завжди виявляв мужність, кмітливість та глибоке розуміння справи. Завдяки своїм нестандартним рішенням та успіхам, він швидко здобув повагу серед побратимів і отримав звання старшого лейтенанта. Боєць завжди зберігав позитивний настрій, жартував і, незважаючи на труднощі, ніколи не втрачав надії. Він умів знайти потрібні слова, щоб підбадьорити побратимів та рідних. Хоробрий Захисник загинув 22 березня 2024 року, виконуючи бойове завдання поблизу села Колодязне на Харківщині під час ворожого авіаційного удару. Вірний син України, борець за правду та свободу, Андрій Черненко назавжди залишиться у нашій пам’яті. Вічна пам’ять і слава Герою Андрію Черненку!