Маємо пам’ятати.

Вшанування пам’яті українських захисників має стати частиною національної ідеї, бо народ, який втрачає пам’ять, перестає ним бути. Вона має жити не лише хвилиною мовчання, а жити у серцях українців, як вдячність за кожен новий день на рідній землі.
22 жовтня минає рік, відколи згасло наповнене патріотичною незламністю і боротьбою життя солдата Збройних Сил України, нашого Героя-земляка Короля Олександра Івановича (24.05.1983- 06.10.2023) із села Оратів.
Народився і виріс Олександр Король у селі Оратів. Навчався у Лопатинській, затим у Чагівській школах. В Іллінецькому аграрному коледжі здобув спеціальність технолога. Працював на консервному заводі у м. Гайсин. Через деякий час Олександр повернувся у рідне село, де працював у ТОВ «Фарвуд». З перших днів повномасштабного вторгнення російського окупанта чоловік, як справжній патріот пішов боронити волю і незалежність нашої держави. Служив кулеметником. Брав участь у боях за Авдіївку, Дружківку.
Олександр Король був незламним борцем за мирне життя українців, за звільнення рідної землі від рашистської нечисті і за власну перемогу над важкою недугою… На жаль, в останньому бою із хворобою мужній боєць не вистояв. Він назавжди залишився 40-річним у пам’яті дружини, донечки, рідних, друзів, односельців і усієї громади.
Вічна і світла пам’ять бійцю Небесного строю.