Війна залишає глибокий шрам в історії українського народу, забираючи життя патріотів, цвіту нації. Їхні мрії про майбутнє країни, про побудову та творення, обриваються, залишаючи по собі пекучий біль і світлий спомин.

6 березня – день вшанування пам’яті Героя, військового льотчика БОНДАРЕНКА Сергія Миколайовича (15.09.1995-06.03.2022). Чотири роки тому, захищаючи Україну, він здійснив свій останній політ у безсмертя. Народився Сергій у селищі Оратів, у родині ветеринарного лікаря Миколи Валентиновича та вчительки Марії Петрівни Бондаренків. Невдовзі родина переїхала до міста Липовець, де минуло шкільне дитинство майбутнього героя. З дитячих мрій стати льотчиком, юнак із відзнакою закінчив Одеський ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою, а згодом – Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба.

Для проходження військової служби лейтенант Сергій Бондаренко був направлений до Полтави, де служив як льотчик-штурман у 18-й бригаді армійської авіації імені Івана Сікорського Повітряних Сил ЗСУ. У 2021 році за відмінне виконання поставлених завдань йому було достроково присвоєно військове звання капітана.

У 2022 році капітан Бондаренко С. був рекомендований до участі в миротворчій місії ООН у Демократичній Республіці Конго, куди готувався відбути у травні. Однак, плани зруйнувало повномасштабне вторгнення російських окупантів. 24 лютого 2022 року, о 4-й годині ранку, Сергій, піднятий за бойовою тривогою, з перших хвилин війни став на захист українського неба. Наш земляк, справжній професіонал і титан, мужньо закривав небо над Україною у найскладніші перші дні війни. Він здійснив десятки успішних вильотів зі своїм екіпажем над Херсонщиною, не допускаючи прориву ворога до Миколаївщини.

6 березня 2022 року, під час виконання бойового завдання між населеними пунктами Михайлівка та Архангельське Новоодеського району Миколаївської області, повітряне судно, на якому перебував Сергій, було уражене ракетою переносного зенітно-ракетного комплексу. Капітан Сергій Бондаренко загинув разом із екіпажем. 26-річний пілот віддав своє життя за рідну землю, навічно ставши Ангелом Неба, яке він так любив і до якого прагнув.

Відданість військовій присязі та звитяга мужнього захисника неба були відзначені високими державними нагородами – орденами Богдана Хмельницького І та ІІ ступенів. Його жертовний подвиг назавжди закарбувався у пам’яті вдячних земляків як символ самовідданості та героїзму.

Вічна пам’ять і слава Герою – офіцеру Збройних Сил України!