Маємо пам’ятати. Маємо шанувати і берегти пам’ять про наших Героїв, які віддають найцінніше – життя за Батьківщину. 21 вересня – день скорботи, адже минає рік відтоді, як Україна втратила 27-річного Героя-земляка КАРТОВОГО Василя Сергійовича (03.01.1996-21.09.2024). Василь Картовий народився у с. Балабанівка, проте виріс, навчався та будував своє життя у селищі Оратів. Його шлях до здобуття фаху розпочався у Вінницькому вищому професійному училищі за спеціальністю “Рихтувальник кузовів. Електрогазозварник”. Ці знання та природний хист до техніки зробили його висококваліфікованим майстром, здатним вправно ремонтувати та обслуговувати машини. Василь успішно працював на СТО, а також, у сезон збору врожаю, демонстрував свою майстерність за штурвалом комбайна. Його працьовиті руки не лише повертали до життя техніку, але й збирали врожай, що забезпечував мир, добробут та благополуччя. У той же час, його добре серце завжди було відкритим для людей, а любов до сім’ї, рідного краю та Вітчизни – безмежною. У липні 2024 року Василь Картовий був мобілізований до лав Збройних Сил України. Він ніс службу як розвідник-сапер у складі 95-ї окремої десантно-штурмової бригади. Трагічно, у пекельному горнилі війни на Курщині, його бойовий шлях обірвався 21 вересня під час виконання бойового завдання у селі Мала Локня Суджанського району. Цей день назавжди залишиться днем глибокої скорботи для його батьків – Тетяни Іванівни і Сергія Миколайовича, та молодої вдови Альони Володимирівни. Сьогодні ми згадуємо подвиг Героя з безмежною вдячністю за мир та спокій, які він допомагав нам зберегти. Бо любов і пам’ять про Василя Картового сильніші за смерть. Він залишив нам найцінніший дар – приклад незламної мужності, вірності та безмежної любові до рідної землі. Пам’ять про нього завжди буде з нами – у кожній сльозі, у кожній молитві, у кожному кроці на шляху до Перемоги. Світла пам’ять Герою, який віддав своє молоде життя за Україну.