Герої не вмирають: Оратівщина у глибокій жалобі прощається зі своїми Героями, які повертаються у рідний край «на щиті». За кожним з них – обірване у розквіті життя, зруйновані долі, нездійснені мрії. Не висихають сльози у матерів, дітей, земляків. Їх оплакує небо…Не вмовкає у громаді щемлива до болю мелодія «Пливе кача», проводжаючи до вічного спочинку своїх Захисників : Пазича Сергія Васильовича (с. Угарове), Дяденчука Сергія Івановича (с. Фронтівка), Нагорного Анатолійовича Анатолійовича (с. Заруддя).

Ми пам’ятаємо кожного героя, хто віддав життя у боротьбі за незалежність України і її мирне майбутнє. 1 червня минають треті скорботні роковини загибелі наших Захисників, які назавжди залишилися 23-річними: ДЕМ’ЯНЮК Михайло Леонідович (25.09.1998-01.06.2022) із с.Скала й ОНУФРІЙЧУК Олександр Миколайович (15.08.1998-01.06.2022) із с. Животівка. В один день Оратівська селищна територіальна громада втратила двох героїв, які загинули поблизу с. Шевченкове Вітовського району на Миколаївщині у запеклому бою, що тривав 12 годин.

Михайло Дем’янюк народився у с.Скала в багатодітній родині, де 5 дітей зростали в безмежній любові та достатку. Мишко був доброю, світлою, позитивною та чуйною дитиною. Закінчивши місцеву школу, хлопець здобув професію тракториста-машиніста у Зозівському професійному аграрному ліцеї. Був призваний на строкову військову службу, яку згодом продовжив за контрактом. Демобілізувавшись, працював комбайнером, займався ремонтом техніки. Він був надійною опорою для своїх батьків. Будував плани на життя, мріяв про родину, дітей…

Але все перекреслила війна. Із перших днів повномасштабної війни Михайло Дем’янюк став на захист своєї держави у складі 59-ї бригади.

Олександр Онуфрійчук народився і виріс у с.Животівка в багатодітній родині. Після школи навчався у Тетіївському професійно-технічному училищі. Згодом був призваний на строкову військову службу. Підписав контракт із Збройними Силами України. Службу Олександр проходив у 59-ій бригаді. 18 лютого 2022 року контракт закінчився, а з 24 лютого того ж року Онуфрійчук Олександр уже став на захист Батьківщини. 

Сашко любив життя. Хотів, повернувшись із війни, більше часу проводити з  рідними, близькими. Мріяв посадити сад, одружитися, виховувати дітей…

Та в одну мить війна забрала мрії, плани, життя, залишивши назавжди смуток і біль у серцях рідних. 

Світла пам’ять про героїзм і жертовність воїнів-захисників Онуфрійчука Олександра і Дем’янюка Михайла назавжди у серцях оратівчан.

Слава Україні! Слава її героям!

« повернутися